Два і два

Бородатий цап півдня

Вчив лічити цапеня:

— Ну-бо, мудра голова,

Скільки буде два і два?

Цапеня немов німе,—

Думати не хочеться.

Цапеня ні бе, ні ме,

А татусь морочиться.

Взяв морквинки, дві і дві,

Розкладає на траві:
— Подивись, моє дитя,

Та подумай до пуття.

Одвернувсь на хвильку цап,

Що тут довго думати?

Цапеня морквицю хап

І скоріше хрумати.

Цап вернувся: — Ох, біда,

Що ж це ти, лебедику?

І нема тобі, стида,

Схрумав арифметику!