Вірші Бориса Чіпа

Як багато в лісі див —

Не передивиться:

То хвостом рудим сліди
Заміта лисиця,

То, як блискавка, олень
Промайне між сосон,

То об короїдів пень
Дятел гострить носа…

Під кущами …

Перепеленята в просі
Перепілку-маму просять:

— Поведи нас до криниці
Хоч крилята окропить.—

Мама каже:

— Там лисиця
Жде, щоб всіх переловить.—
Перепеленята в житі
Не вмовкають:

— Пи-ти! Пи-ти!…

Щебечуть два струмки між сивих валунів,
Схилились сосни над глибоким яром,
Крута гора, як витязь на коні,
Шоломом синім зупинила хмару.

Старий олень і двоє оленят

Йдуть обережно до струмка …

Повисли сонячні дощі
Так весело і легко,

Бадьора пісня ожила
У листі яворів,

А на веселчиній дузі
Стоїть смішний лелека
І, наче справжній диригент,
Угору крила звів.

—Раз-два! Раз-два! —…

Вже забули сиві в’язи,

Що є дощ, а що — роса…

Павучок гамак свій в’яже,

Джміль виводить на басах.

Їжачок по стежці котить
Стиглу грушку для малят.

Яструб тихим вертольотом…

У серпневім лісі — шум,
У серпневім лісі — гам:
Носить дятел телеграми
І звірятам, і птахам.

Білці — від горіха,
Зайцю — від капусти,
їжакові — од галяви,

Де …