Сонячні дощі

Повисли сонячні дощі
Так весело і легко,

Бадьора пісня ожила
У листі яворів,

А на веселчиній дузі
Стоїть смішний лелека
І, наче справжній диригент,
Угору крила звів.

—Раз-два! Раз-два! —

Грім в долоні вдарив.

— Ні, три! Ні, три! —
Бавиться луна.

В небі, в небі,

В небі — ані хмари.

Звідки ж дощик?

Того ніхто не зна.

Хто парасольку розкрива
У дивну цю погоду,

Коли спадає теплий дощ
І сонячні громи?

А по веселчиній дузі
Смішний лелека ходить
І, наче справжній диригент,
Розмахує крильми.

— Раз-два! Раз-два! —

Грім в долоні вдарив.

—Ні, три! Ні, три! —
Бавиться луна.

В небі, в небі,

В небі — ані хмари.

Звідки ж дощик?

Того ніхто не зна