Буслові імена

Там, де виріс в лузі клен,
Де ясніє райдуга,
Стільки тих собі імен
Бусел навигадував!..
Став і каже:
— Кле-кле-кле…
Я не бусел, я леле…
Що леле? Яке леле?
Що ти там наклекав?
— Буслом кликали, але
Я уже лелека.—
Знявся в небо той хитрун
Із нової хати
І кричить:
— Я вже боцюн,
Я боцюн крилатий!
— Як боцюн, чому боцюн? —
Я його питаю.
— А тому, що хмару цю
Крилами черкаю! —
Потім тихо за селом
Він сідає в лузі:
— Вже не хочу боцюном,
Кличте чорногузом.
—Так, то й так…
А він:
— Кло-ко…—
По траві потлумився:
—    Я вже гайстер, я бузько,
Я вже…—
Та й задумався.
Отакий той дивний птах —
Всіх польотом радує,
Потім йде по болотах,
Імена вигадує.