Я беру своє відерце

Чубач Ганна Танасівна

Я беру своє відерце
І біжу мерщій по воду,
Бо чекають на городі
Помідори й огірки.

Цілу ніч вони не спали –
Раннє сонце виглядали.
Хочуть їсти, хочуть пити,
Та не вміють говорити.

Ні очей, ні вух не мають,
Та мене вони впізнають.
їх щоранку напуваю,
Я їм пісеньку співаю.

Помідори червоніють,
Бо подякувать не вміють.
А зелені огірки
Тулять листя до руки.

Add to Favorites
Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:

3 / 5. Оцінили: 4

Поки немає оцінок...

Поділіться з друзями:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

 

Увійти на сайт:
Зареєструватись:
Відновити пароль: