Вірші та поезія для дітей — сторінка 2

Клене, мій клене,
В тебе листя зелене,
В тебе листя вирізне,
Ти порадував мене.

Я листок намалював,
Фарбу зелено поклав,
Поселив пташок над ним,
Над листочком вирізним.…

Мені братик упіймав
Чижика малого.
Йому клітку приладнав
Я біля порога.

Хай співа, висвистує
І клює зернята.
Я на зиму чижика
Заберу до хати.

Дуже чижик любить
Вишкварки із сала,…

З неба зіроньки злетіли,
Стали білими,
Їх піймать у рученята
Захотіли ми.

На долоньки вони впали
Де поділися?
Розтали.…

Вже готує татко санки
Для маленької Оксанки.
А ті санки не прості —
Вирізні, червоні.
Будуть бігти по снігу,
Як найкращі коні.…

Прилетіли, гуси
Навесні,
Буде веселіше
Біля них мені.

Скоро-скоро гусочка
До гніздечка
Покладе гарнесенькі
Голубі яєчка.

А з яєчок гусоньки —
Пух-пушок —
Подадуть манюсінькі
Голосок.

Заґелґочуть: — Ге-ге-те!
Недалечко.…

Сіє дощик голубий,
Поховались голуби,
Чижики, й горобчики
І дівчатка, й хлопчики.

Тільки дощик перестав,
Заяснів і ліс, і став,
А над ними райдуга
Вигнулась дугою,
Жовтою, зеленою,
Синьо-голубою.…

Жив собі журавель
Та журавочка,
Що ходила по городу,
Ніби павочка.

Не копала, не садила
І городу не ростила,
Конопельки щипала,
Своїх діток годувала.
Он як!…

Лелеченько, лелеко,
Весна вже недалечко.
Давно на нашій хаті
На тебе жде гніздечко.

Лелеченько, лелеко,
Дивись, не заблудися,
У нашому обійсті
Весною зупинися.

І сів-таки лелека
В старе своє гніздечко.…

Посаджу я яблуньку
У дворі,
Буде веселіше
Дітворі.

Дні стоять осінні
Та ясні.
Заквітує яблунька
Повесні.

Гіллям наша яблунька
Зашумить.
А до неї бджілка
Прилетить.

А як вродить яблучко
Виросту …

Іде весна, іде красна,
І сонечко всміхається,
І перші квіти-проліски
Крізь листя пробиваються.

Пливе весна на човнику,
На човнику сріблястому,
А ми її стрічаємо
Веснянкою і рястом.…

Дощ пройшов, і вмитий ліс
Зразу ніби аж підріс.

У росі скупаємось,
Підем по грибочки,
З лісу обзиваються
Наші голосочки.

Я знайшов боровичок,
Люда — три опеньки,
Вова й Коля …

Заблудилось в лісі оленятко
І не знає, де матуся й татко…
Ми його знайшли, нагодували,
Цілий день у нашій пущі ждали,
Щоб олені йшли до водопою,
Оленятко узяли з собою.…

Мій велетень, червоний дуб,
Що нелинем зоветься,
Не губить листя на вітрах
І від вітрів не гнеться.

Як полум’я поміж ялин,
Поміж берез вродливих,
Стоїть у лісі він один,
Моє …

Мої бобри — будівники,
Будують греблю край ріки,
Дерева валять, аж сопуть
І кладку із піску кладуть.
А бобреня маленьке
Забилося в наш сад,
Не зна, де батько й ненька…

Є у кожної стеблинки,
І в пташинки, і в дитинки
На весь світ одна-єдина,
Як матуся, — Батьківщина.

Є у нас своя родина,
Є верба і є калина,
Пісня, мова …

Травень розкинув
Квіти в діброві,
Килими стелить,
Трави шовкові.

То не пташата
Щебечуть в гаї,
Хлопці й дівчата
Пісню співають.

Хлопці й дівчата
Прийшли з квітками
Пошанувати
Три наші Мами:…

Є у кожної дитини
Матінка єдина,
Та, що любить нас і дбає,
Розуму навчає.

Є у кожної дитини,
Навіть сиротини,
Наша Мати солов’їна —
Рідна Україна.

І у кожному серденьку…

Руки натомила
Мама у пекарні.
Спи, матусю, мила, —
Сни покличу гарні.

Хай тобі насниться
Сон духмяний, добрий —
Сходить паляниця
Сонечком над обрій.

І коли ти вранці
Кличеш на …

Ви чули казочку про край царя Гороха?
Чи знаєте, чому людей там стало «троха»?
Хтось з люльки іскру здув, а загасить не зміг,
і знявсь пожар такий, аж загорівся сніг.…

Поросятко захворіло,

Бо ніколи рук не мило,

Їло яблука гнилі,

Що валялись на землі.

І болить живіт у нього,

Маму зве на допомогу.

Стогне, гратися не хоче,

Плаче навіть серед …

Через міст перейти
Треба нам, малята,
Щоб гриби, щоб гриби
В лісі позбирати.

На місточку вовчик спочиває.
На місточок діток не пускає.
Він гарчить, він гарчить,
Клацає зубами:
– Не …

Давно,
іще в шістсот якомусь році,
ну, цебто більш як три віки тому,
коли носили шпаги ще при боці
і розважали стратами юрму,
коли відьом палили при народі,
коли наук …

А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.

Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.

В цьому, напевно, правда пташина…
А як же …

В цьому році зима не вдягала білої свити.
Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.
Пошукала, поплакала… Що ж робити? —
Бідувала в старій із торішніх зів’ялих трав.…