Вірші та поезія для дітей — сторінка 17

Раз Сірко, не чувши ніг,
Під кущем собі приліг,
Щоб хоч трохи відпочили
Псячі м’язи, псячі жили.
Простягнувся, позіхнув
І за хвильку-дві заснув.

Та на, лихо, в тім кущі
Десь …

Наш Сірко, натура ласа,
Раз побачив сон такий:
Біля нього купа, м’яса,
Ще й на закуску кістки!

Тож Сірко не їв – давився,
Кливаками роздирав,
І гарчав, і в бік …

Стрів Сірко ропуху-жабу
І простяг до неї лабу,
Щоб чемненько привітати,
Щоб культуру показати.

А ропуха, як ропуха…
Світ її – комар і муха,
Хата – пліснява, землянка,
Темна, чорна, …

Ішли змагання футболеві.
На кожнім леві і нелеві
Лисніла шкура, від снаги,
А люду – повні береги!
І був там Стець, була Орися,
І був захоплений Юрко,
А біля них …

Вийшла кізонька гуляти,
Походити біля хати,
На подвір’я подивиться,
На зеленую травицю:
Чи густа, чи запашненька,
Чи встелила двір рясненько?
Чи ті гуси, крила білі,
Не стовкли її, не збили?…

Все по полю котиться
І не зна кінця.
— Відпочити хочеться,—
Просить вітерця.
А пустун регочеться,
Каже: — Ой, повір,
Поки зайде сонечко,
Треба змірять полечко —
Ти ж бо …

Он ластівки, щебечучи,
Над берегом летять,
Вони вже пообідали
І питоньки хотять.

Вмочили чорні дзьобики
У річці — і гайда…
Яка ж бо то хорошая
У річечці вода!…

Тірлі-тірлі-тірлі-бом!
Хто це скаче бережком?
Скаче прудко по лужку
У зеленім жупанку.

Ще й співає:
— Ква-ква-ква!
В мене мудра голова:
Де б не здибав, де б не стрів
Довгоногих …

— Гав-гав-гав!
Гав-гав-гав! —
Наш Султан вночі не спав:
Все гасав навколо дому,
Не давав заснуть нікому.

Я, мовляв, усім скажу,
Як я хати стережу:
Не засну ні на хвилину,…

Холодно, холодно…
Хиляться квіточки,
Вітер лягає до ніг,
В теплу одежу одягнуті діточки,
Осінь стає на поріг.
Зранку і небо від дощику хмуриться,
Птаство у вирій летить,
Кожна пташина стривожена, …

Узяла лисичка скрипку,
Сіла з нотами під липку,
І тонесенький смичок
Грає,
Грає
Гопачок.

Поспішають з лісу звірі:
Зайченята темно-сірі,
Ще й ведмедики біжать —
Хочуть,
Хочуть
Танцювать.

І вовчиця …

Свинка каже: — Хрю-хрю-хрю,
Я картопельку люблю.

Півник голосно кричить:
— Кукурудзи принесіть!

І корівка тут як тут:
— А мені — травиці жмут.

М’яса ласого шматок
З ’їв би …

Біжать, біжать хмариночки
По небу в далечінь
І кидають від сонечка
Свою легеньку тінь.

А сонечко всміхається,
Цілує гай і сад,
І в листя одягається
Зелений виноград.

Цвітуть грушки, і …

У нашої Наталі
Мальовані коралі,
Червоні черевики,
Мережані кісники,
Хустиночка-лелітка —
Не дівчинка, а квітка.…

Візьму пилку і рубанок,
Настругаю гарних планок
І зроблю собі поличку,
Дерев’яну, невеличку,

Книжечки там поскладаю,
Що татусь мені купляє.
Треба швидше підростать,
Щоб я сам їх міг читать.…

Мама-качка рано встала,
Каченят своїх зібрала,
А вони мерщій до хати:
— Час, Яринко, уставати!

Йдуть качата поодинці,
Уклоняються Яринці:
— Добрий ранок, добрий ранок,
Що сьогодні на сніданок?

І …

Наш Воркотик не гуляє —
Ниточки снує-мотає.
Як змотає на клубок,
Вшиє Галі фартушок.…

А вже з неба сонечко припіка, припіка,—
Гиля, гиля, гусоньки, до ставка, до ставка.

Гиля, гиля, гусоньки, на ставок, на ставок,
Набігає хвилями холодок, холодок,

Хлюп-хлюп-хлюп! — водиченька у ставку, …

Я не бував за дальніми морями,
Чужих доріг ніколи не топтав —
В своїм краю під буйними вітрами
Щасливим я і вільним виростав.

Мене ліси здоров’ям напували,
Коли бродив у …

Були собі в парі
у чорній хмарі
грім і мара.
Мара тільки хмуриться,
а грім
кулаком погрюкує.
Бідні їхні діточки
понасуплювалися.
Викотився грім
із хмари,
хряснув дверима
та як гарикне:…

То не хмара,
а дірява парасоля:
сама змокла,
ще й мене
до нитки намочила.
Бачив я, бачив,
як несе вона
на плечах
малі хмарята.
А від них —
маленькі дощики,…

Виводить мама дивним писачком
по бiлому яйцi восковi взори.
Мандрує писанка по мисочках
iз цибулиним золотим узваром,
з настоями на травах i корi,
на веснянiм i на осiннiм зiллi —…

Ходім зі мною, стежечко.
Обережно,
не зачепися за камінець,
переступи соломку
і під спориш не ховайся,—
все одно бачу.
А там,
за городом
ого як ти виросла!
Сама біжиш,
через …

Випив суховій
увесь нектар із квітки.
Заглянула бджілка в гості
нічим почастуватися.
А в пана дощу
ворота дощаті.
— Пане дощ, пане дощ,
вийдіть-но з хати.
— Нема батька вдома,…