Вечірній чай

На буфеті у пакеті

проживає чай.

Він до півнів аж до третіх

булька, як ручай.

І лепече, і лопоче,

заваритись дуже хоче,

і пахтить, як мед.

А як півень відспіває,

чай ображено зітхає

і верта в пакет.

…А на ранок він лукаво

на усіх бурчав:

–
я вечірній чай!