Твори наших читачів — сторінка 6

Є у ховрашка свояк,

Кличуть всі його – хом`як.

Все, що бачить, він збирає

Та за щоки запихає.

Тягне все собі до хати –

Треба ж ситим зимувати.…

Де побачить можуть діти

Дресированих слонів,

Ведмедя на самокаті

Ще й танцюючих котів?

Де дарує клоун квіти

І цукерки малюкам?

Тільки в цирку це можливо –

Я скажу відверто вам!…

Черепаха до чижа в гості поспішала –

Від тиночка до дверей день і ніч біжала.

Так тупцяла бідолаха, аж зовсім зморилась,

Та на місяць все одно вона запізнилась……

Шуба неслухняна на стіні висіла.

Якось мандрувати шуба захотіла:

Вийшла на подвір`я, потім за тинок,

Перейшла місточок, а за ним горбок…

А за тим горбочком ведмідь зимував –

Він приміряв …

Розбігайся – хто куди,

Хоч вистрибуй із води:

Щука у ставку лютує –

На в`юнів вона полює.

Карасям від неї страх,

Зуби в щуки – просто жах!…

Що за юнга вранці-рано

Умивається під краном?

Це Сергійко-непосида

Мріє стати капітаном,

Щоб стояти за штурвалом,

Коли хвилі сунуть валом!…

У овечки є дитятко,

Кличуть всі його – ягнятко.

Воно любить пустувати,

З козенятами пограти.

Біга, скаче та регоче,

А навчатися не хоче……

Велетень до нас приїхав –

Дуже вiн товстий на вид.

Дев’ять ящикiв цукерок

Вiн з’їдає на обiд.

Два вагони мармеладу,

Повний возик шоколаду,

Шiсть ковбасок, сiм сосисок,

Та вiдеречко iрисок.…

Не цікаво нам вже дома –

Бо давно там все відомо.

Щоб нам було веселіше,

Вибігаємо скоріше

До підземних переходів –

Подивитись пішоходів.

Там, де їдуть без упину

І гудуть …

Якось узимку, десь перед самим Різдвом, сидів дiд Свирид біля теплої печі, примруживши очі, i задумливо пихкав своєю нерозлучною люлькою.

Надворі було вже темно. Люта хуртовина завивала, наче зграя вовків. …

Помічників у матусі багато.

Скажу вам відверто – повнісінька хата!

Пил пилосос у кімнатах збирає,

Пральна машина також клопіт має.

Праска всі випрані речі прасує.

Мікрохвильовка вечерю готує.

Фарш м`ясорубка …

Безумовно, серед літа

Річка, сонечком зігріта,

Нас приваблює завжди

Блиском теплої води.

І в місцевому садку

Покупатися в ставку

Теж хотілося б, ще й дуже…

Та хоча би і в …

Місяць січень підступає –

На подвір`ї сніг кружляє,

Наче ковдра стелиться,

З ним прийшла метелиця.

Щебетун-снігур літає

І свої пісні співає.

Ніс крижинками січе,

А мороз вогнем пече.

Чарівні зірки …

Стигне річка, лід тріщить.

У дворі замет лежить,

Сніг до вікон тулиться –

Холодно на вулиці!

Зорі сяють, мов перлини,

Лежить місяць на хмарині.

Мрії прокидаються,

І казки збуваються.

За …

В лісі пролісок зійшов –

Місяць березень прийшов.

Теплий вітер прилетів,

Він до нас весну привів.

Пробудились мишенята,

Борсуки та ведмежата.

І бруньки вже набухають

Та листочки випускають.

І співають …

Що за день такий чудовий,

Наче різнокольоровий?!

Сонце в небі щиро сяє,

Та маляток зігріває,

Що радіють погуляти –

Погойдатись, пострибати,

Їхати на самокаті

По подвір`ю, а не в хаті.…

Дощі у липні де-не-де

Раптово набігають,

А бабки спритні і прудкі

Над річкою літають.

Співають жаби у воді,

Щебече горобець,

Рибалка ловить карася,

Чи сома на дубець.

Збирає мед бджолиний …

Тихо-тихо в`яне літо –

На ланах зібрали жито.

Дні коротші настають.

Діти по гриби ідуть.

Ось лисички, ось опеньки –

Там великі, тут маленькі.

Все уважно огладайте –

Повний кошик …

От і осінь на порозі,

Потемніла неба синь

У калюжах на дорозі.

Плине дим у далечінь.

Птахи гнізда покидають –

У гайочках де-не-де

Їхні трелі завмирають.

Все частіше дощик йде.…

Сіре небо, невеселе

Смуток обіцяє.

Зажурилось все довкола –

Сонечко не сяє.

У дворі не чути сміху

Радісної дітвори.

Всі гулянки та утіхи

Позабуті до пори.

Птахи в жовтні не …

В листопаді дні коротші,

Вже морозом віє.

Тільки ранок настає,

А вже сутеніє.

На даху танцює флюгер,

Нібито злітає.

А на небі, трохи вище

Хмара пропливає.

Вітри дують угорі –…

Добре мати поруч друга –

Кожному відомо.

З ним я можу гратися

У дворі і вдома.

Кошеня чи цуценя,

Все одно радію я.

Ніколи нам сумувати –

Треба бігати, стрибати.…

Сивий грудень все накрив

Білою периною.

Річку швидко застудив

Дзеркалом – крижиною.

Від морозу пече ніс,

Сніг пухнастий стелиться.

Замела дорогу в ліс

Віхола-метелиця.

Грудень – сніговий господар

Засніжив все …

Вже нічні метелики сіли на дахи.

У хатах поснули жваві дітлахи.

Лиш малий Андрійко не лягає спати —

Вирішив всі зорі він порахувати!

— Десять… двадцять… тридцять…

Хлопчик позіхнув,

Зорям …