Тобі, о мамо

Тобі, о Мамо, віршик цей складаю,
Тобі співаю радісних пісень,
В стрічки-рядки любов мою безкраю 
Вплітаю, Мамо, в Твій великий день.

Бо знаю я, що слів Тобі не треба,
Вони минають, кануть в забуття.
Любов міцну, що лине просто з неба 
Матусі любій жертвуймо щодня.

Любов таку, що родить тільки добрість, 
Що вимагає вартісних прикмет: 
Пошана, послух, пильність і хоробрість, 
Ось запашний для Матінки букет.

В таких квітках краса не проминає,
Вона лікує мов цілющий лік.
Найкращий квіт, – сердець чуття безкрає
Матусі нашій жертвуймо повік.