Веселі та смішні вірші — сторінка 9

Знов не хоче лялька спати, –

як її приколисати?

Я вже й казку розказала,

й колискову заспівала,

але ляльці все – дарма.

Певно, що засну сама……

У Андрія – веремія,

все тікає від Андрія:

утекли книжки й рюкзак,

чоботи й кашне…

Доганяє їх козак,

та не здожене.

А чому усе це сталось?

Винен в чім Андрій?…

Курочка-мама й півничок-тато

Водять подвір’ям жовтих курчаток.

Бігають, граються жовті курчатка,

Схожі на сонечко, а не на татка.…

Мама каже: «Сходить сніг, —

Скоро повесніє…»

Я сміюся: «Сніг — без ніг,

Він іти не вміє!» …

Я уколів не боюсь –

бо свій дух гартую.

Я сьогодні, як татусь,

лікарем працюю.

Песика полікував –

дав йому мікстури,

і ляльки здорові теж –

без температури……

На веселій вулиці
жив смішливий кіт,
він любив сміятися
и гладити живіт.

На веселій вулиці
мишки несумні,
від кота вітаннячко
принесли мені.

Я кота смішливого
в гості запрошу,
накуплю морозива,…

Сталось диво у дворі
Зашипіли комарі,
Голуби занявкали,
Горобці загавкали.

З переляку пес вухатий
Хрюкнув – і чкурнув до хати,
А рудезний кіт
Шаснув до воріт.

Півень вискочив на дрова…

Кішка дивиться впівока:

що воно там за морока?

Крекче, пирхає, гойдається…

А-а-а, це Владка умивається.…

Жабка зелена

зустріла коня:

— Доброго дня!

Ми, здається, рідня?

Кінь засміявся

й спитав басовито:

— Де ж це ви, сестро,
згубили копита?…

Чим горобчики гордяться?

Тим, що кішки не бояться.

Кішка: — Няв! —

Горобчик — пурх!!

От і весь козацький дух.…

Знов бунтує рюкзак –

не вміщає ніяк

всіх підручників шкільних,

та кросівок до них,

та м’яча, та бутербродів…

Крекче і гукає: «Годі!..»

Я кажу: «Цить, небораче,

нести тебе ще важче».…

В нас були недавно гості,

мама каву подавала,

танцював ламбаду Костя,

Владка віршики читала,

а старий папуга Гоша

все казав:

“Ласкаво прошу!”..…

Чому це крик на пів села?

І що за буча?

Не знав Андрійко, що бджола

Така кусюча!..…

Каже таткові Маруся:

— Я нічого не боюся, —

Тільки хай цей павучок

Не лякає діточок.…

Що воно таке – мікроб?

І не видний, і не чутний,

А такий-такий підступний

Онде – вихилясом-скоком

Перед мікроскопа оком.

Сміхом аж заходиться

І все плоди-плодиться…

Де мікроби, там хвороби,…

Одягла бабуся Іру

У вовняну шапку сіру,

У рейтузи та штани,

У два грубі светри,

В теплу шубу,

Шарф на шию

Та ще й хустку зверху.

І стоїть мала Ірина …

Був далеко, а став близько.

Був горох, а став горошисько.

По тину все вгору повився

і вершком за горіх зачепився.

Позирає на всіх спогорда:

— Я горох! Я побив рекорди! …

Сонечко пече,

річечка тече,

зайчик скік та скок —

швидше в холодок!

Жабка із води:

— Таж  ходи сюди! —

Зайчик вушком — трусь:

— Я води боюсь!..…

Книжка в тата,

книжка в мами,

книжка в мене

і в Світлани,

з книжкою малий Тарас –

книжковечір нині в нас.

Книжковечір,

книжкотиша,

тільки чути: песик дише

й сумно дивиться…

Білка купила мобілку,
Скаче із гілки на гілку

І розпускає до ночі
Вигадки й брехні сорочі.

Щось там базіка лисиці,
Щось теревенить зайчисі,

Потім ропусі з болота…
Ну, не закриєш …

Чорний ворон живе триста літ,
Тільки в триста він кволенький дід,

А у сто він ще ходить у школу,
Їсть морозиво, п’є кока-колу,

Попід хмари тікає з уроків,
В кожнім …

У матері-квочки двадцять дві дочки,
Двадцять дві дочки і два синочки.

Пташиної мови давно вже я вчуся,
Тож їх імена перекласти беруся:

Надійка, Софійка, Оленка, Марійка,
Вікторія, Ніна, Оксана, Гафійка,…

Пливе листочок по воді,
А на листочку тім,
На радість всім, на подив всім
Стоїть зелений дім.

А в тому домику живе
Веселий слимачок,
Якого друзі звуть давно –
Відважний …

Муравель слону кричить:
– Гей, гора! Спинись на мить!
Не толоч оцю траву,
Тут я з дітками живу.
Можеш лиха наробити –
Ніжки дітям віддавити.

Закопилив слон губу
І прогув, …