Короткі оповідання — сторінка 7

І жив Олег в мирі з усіма землянами, княжачи в Києві. І прийшла осінь, і згадав Олег коня свого, якого тримав здавна у стайні, вирішивши ніколи не сідати на нього. …

Давно-давно це було, ще за запорожців і за кошового Сірка. Пройшло років чимало, як жив Сірко та як його не стало, а слава про нього не пройшла, не пропала. Він …

Колись дуже давно, а де саме — невідомо, та трапилась велика посуха; така посуха, що не тільки в річках та озерах, а навіть і в колодязях повисихала геть-чисто вся вода, …

Коли Ярослав перебував у Новгороді, то отримав звістку, що печеніги взяли в облогу Київ. Ярослав же зібрав багато воїнів, варягів і слов’ян, прийшов до Києва й прорвався в

місто своє. …

У літо 986-го прийшли з Волги болгари магометанської віри, кажучи:

— Ти, князю, мудрий та розумом тямущий, а закону не знаєш; повіруй у наш закон і поклонися Магометові.

Володимир спитав:…

Направив Святослав послів до грецького царя, кажучи так:

— Хочу мати з тобою твердий мир і любов.

Цар же, почувши те, зрадів і послав йому дарів більше, як до того. …

Це був чистий розбишака-халамидник.

Не було того дня, щоб хто-небудь не жалівся на Федька:

там шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму “закадишному” другові; там перекинув діжку з дощовою …

Старі Кодаки — найстародавніше поселення. Воно вже й тоді стояло, як ще запорожців звали козарами. От що розказують про нього старі люди.

Старий Кодак був колись городом і належав до …

Поляни жили окремо й володіли своїми родами. І до того вони жили родами, кожний на своєму місці. І були три брати: одному ім’я Кий, другому — Щек, а третьому — …

Весна завжди непомітно і якось навіть зненацька переходить у літо. Ніби ще вчора вмивали вікна травневі дощі, сумувало в калюжах небо і вітер приносив вологу прохолоду, а сьогодні сонце яскраве, …

Коли тато вперше не прийшов додому ночувати, мама сказала, що так треба. Мовляв, він зостався на Майдані.

– А де він там спатиме? – спитала я.

– Він там не …

Чи подобаються вам правдиві історії?

Чудові історії, в яких розповідається про те, що робить Бог у житті Своїх дітей? Вони набагато цікавіші від вигаданих людьми історій.

Я хочу розповісти вам …

Череду відпасує дід. Бабуся лаштує йому обід у поле.

— Бабусю, — просить Катруся. — Кладіть у торбинку не двоє яєчок — четверо.

Бабуся мовчки лаштує далі, тільки згодом озивається:…

Мабуть, Катруся заснула ще до того, як Лев прийшов.
“Пити… Пити… Пити…” — просив він за шибкою.
“Ось взуюся, вберуся, збігаю на кухню по воду й напою Лева”, — подумала …

Є в Катрусі ослінчик. Ладний! Такий, що вона з ним носиться не наноситься. І в хаті, й надворі. Бува, й за ворота винесе, сяде, качаток попасує:

Тась-тась-тасяточка,
чимчикулі-качаточка,
скуб-скуб-скубаниці
по …

І що воно за ночі? Сниться ясне сонечко, а протреш очі, прочумаєшся — за вікном сіро, незатишно. Ані цятини світла. По шибках дощує — мжич-мжич… мжич-мжич…
Правда, мальва зазирнула до …

Катрусі подарували ляльку. Біляву, в малиновій сукенці.
Лялька зводила рученята й казала: “Ма-ма”. А Катруся з того потішалася. Голубить, було, ляльку, тулить до себе й шепоче: “До-цю, рід-не-сень-ка, ще-бе-ту-шеч-ко мо-я…”…

Це вже ні на що не схоже! Дощ Дощисько мов з відра — день у день, ніч у ніч. Вицокує лункими підківками по даху, вицимбалює попідвіконню. Концерт та й годі!…

Лялька Доця була прибрана як з голочки — в усьому новенькому.
“Треба й собі прибратися”, — подумала Катруся та й тільки.
Щось зашаруділо у кутку під ослінчиком, на якому стояла …

Коли вітер зриває з кленів сухенькі крилатки, які перезимували свою першу зиму, вони починають кругосвітню подорож — тріпочуть крильцями, пурхають між дерев, бавляться одне з одним, висріблюються проти сонця й …

Сам удома

Ця історія сталася з маленьким хлопчиком на ім’я Захар. А було це так.

Якось Захар грався у своїй кімнаті та так захопився іграшками, що забув про все на …

Легенда розповідає, що прийшов одного разу на береги Вісли з далеких країв велетень Хаффо. Був він гарний і статний, але мав славу зухвалого розбійника — одне його ім’я наводило жах …

Під час тридцятирічної війні, шведи під проводом полковника Германа Врангеля йшли по півночі  Німеччини, займаючи місто за містом і сіючи жах і смерть. Ті міста, до яких наближалася шведська армія, …

На далекому скелястому березі бурштинового моря ще й досі можна бачити древній пагорб, що весь заріс невисоким чагарником. Безкраї морські далечі відкриваються з нього, осліплюючи очі перлинним блиском хвиль.

Колись, …