Стрічка для Хмарки

Рано чи пізно ця непосида скрутить собі шию, — думав кінь Наполеон, спостерігаючи, як його внучка Хмарка скаче по загону.

Старий кінь хвилювався, але водночас пишався: такої гарненької та веселої конячки світ ще не бачив.
Вона мала рудувату шкірку, золотисту гривку і довгий блискучий хвіст. Але Хмарка зовсім не вміла стояти струнко: з усіх боків їй раз у раз траплялися різні бар’єри, через які так і хотілося перескочити, хоча деякі були вище її зросту. Вона безперестанку підскакувала і з дзвінким іржанням носилася туди-сюди, швидка, як вітер.

— Колись вона стане чемпіонкою і завойовуватиме кубки та призи! — з гордістю розмірковував Наполеон. — Але як зараз нам її вгамувати?

Рішення придумала балакуча гуска Гага: вона подарувала Хмарці на день народження гарну блакитну стрічку, щоб вплітати в гриву. Хмарці вона дуже сподобалася, але виявилося, що, коли бігаєш і стрибаєш,
стрічка може злетіти і забруднитися.

З того дня юна конячка почала вчитися ходити статечно, і Наполеон нарешті заспокоївся.