Справжня свиня

Вже сім’я поснула вся,

лиш маленьке Порося

все блукає по росі,

щось шукає в спориші.

Каже: десь побіг на луг

мій найкращий в світі друг.

Не вернувся він і досі,

а у нього ж ніжки босі.

Розбудилась мама Цьоня,

кличе: йди до ліжка, доню.

Порося ж уперлось: ні,

не годиться так свині,

хай година перша, друга –

все одно діждуся друга…

Хто той друг – не в тому річ.

Прочека хоч цілу ніч,

й з неї, впевнена рідня,

справжня виросте свиня.