Скринька з побрехеньками

Жив на світі один бідняк, великий мастак побрехеньки розповідати.
Якось покликав його багатій і каже:

— Чув я, що ти всіх обдурюєш. Але б’юся об заклад, мене тобі не обдурити. Ну, а якщо все ж таки надуриш,
отримаєш десять золотих монет.

— Буду вельми вдячний,— зрадів бідняк,— дуже мені до речі будуть ці десять золотих. Тільки ось невдача яка…

—Що таке?

— Не знав я, навіщо ти мене до себе кличеш… Не знав і не взяв скриньку з побрехеньками, вдома її залишив.

— Що це за скринька така? — здивувався багатій.

—Чудова скринька! У ній стільки всякої брехні. Без неї мені з тобою ніяк не можна тягатись! Пішли слуг до мене додому, хай вони швиденько цю скриньку принесуть, тоді і позмагаємося.

Послав багатій своїх слуг до бідняка додому. Прибігли слуги, весь будинок обнишпорили, а скриньки не знайшли. Так і повернулися ні з чим.

— Недотепи ви такі, погано шукали! — розсердився багатій.

А бідняк мовчить-мовчить, та як засміється:

— Не так уже й важко тебе обдурити!

Забрав бідняк свої десять золотих монет і пішов додому.