Рахувала мама кішка

Рахувала мама кішка
Неслухняних кошенят.
Перше з них залізло в діжку,
Видно пару оченят.

Друге сіре кошенятко
Завітало до корів:
«Дайте молочка горнятко
Для сестрички та братів».

Кошенятко третє в капцях
Заховалося та спить,
А хазяйка капців, бабця,
Пожаліла розбудить.

Не збагне лиш мама киця,
Де четверте кошеня?
«Так ховатись не годиться!»
Та шукає навмання.

Ось дивись: там де кульбабки –
в круглих шапках сивина,
виглядають білі лапки –
киця-доня, он вона!

Ну а цей руденький хвостик,
Чий він, звідки, хто такий?
Це, напевно, п’ятий котик?
Каже мама: «Ні, не мій!»

Роздивилась мама кішка:
Це ж Барбосова рідня!
У траві сховалось нишком
невеличке цуценя!