Вовченя Рик та сніговик

Ліс вкрило пухнастим снігом. Зайчик Хвостик, білка Мася та лисеня Рижуля вирішили зліпити сніговика. Вони почали робити кульки зі снігу, і тут до них підбігло вовченя на ім’я Рик.

– Я з вами! – закричав Рик та вихопив у Рижулі снігову кульку.

– Ну, давай з нами, – переглянулися Хвостик, Мася та Рижуля.

Але замість того, щоб разом з усіма катати снігові кулі, Рик почав дуріти, кидати в Хвостика, Масю та Рижулю снігом, розкидати вже готові кулі.

– Рику, ми ж не зробимо сніговика, якщо ти будеш заважати! – обурився Хвостик.

– А навіщо нам той сніговик? Кидатися снігом цікавіше! – відповів Рик та кинув в маленьку Масю сніжку.

– Знаєш що, Рику, йди пограйся десь в іншому місці, а ми, все ж таки, хочемо зробити сніговика, – сказала Рижуля.

Рик насупився:

– Ну, ви ще пожалкуєте! – відповів він крізь зуби.

Хвостик, Мася та Рижуля не зважали на його слова та нарешті спокійно зайнялися своєю цікавою справою.

Зовсім скоро красень сніговик з носом-морквинкою та очима-горішками стояв посеред вкритої снігом галявинки. Друзі помилувалися своєю роботою та пішли додому грітися.

А тим часом на галявині знову з’явився Рик, і він чомусь був з візком. «Не захотіли зі мною гратися, зараз пожалкуєте!», – прошипів він. Рик поставив сніговика на візок та повіз його до себе додому.

– Шукайте тепер своє творіння! – злобно посміхнувся Рик.

Він поставив сніговика посеред своєї кімнати та ліг спати.

Вранці Рик спустив ноги з ліжка та потрапив ними … в калюжу.

– Що це таке, звідки в моїй кімнаті вода? – закричав з переляку Рик. А потім зрозумів: це ж сніговик за ніч розтанув у теплі. І лишилися від нього лише носик-морквинка, очі-горішки та велика калюжа!

Рик почав витирати підлогу, а в цей час думав: «Навіщо я приніс цього сніговика додому? І собі погано зробив, і звірятка засмутяться, побачивши, що сніговик зник! А так би стояв собі він посеред лісу та радував усіх». Рику стало соромно за свою поведінку. Закінчивши витирати підлогу, він поспішив на вулицю, щоб загладити свою провину – зробити нового сніговика.

На галявині Рик зустрів Хвостика, Масю та Рижулю. Не побачивши свого сніговика, вони
дійсно засмутилися.

– Куди ж він подівся? – питали Хвостик, Мася та Рижуля то одне у одного, то у гав, що сиділи на найближчих деревах.

– Малюки, це я зіпсував вашого сніговика, – сказав Рик. Він розповів друзям, як це сталося. – Я зараз все виправлю! Рик почав робити першу кульку зі снігу.

– Молодець, що ти визнав свою провину, чесно про все розказав та хочеш виправитися, – сказав Хвостик.

– Давайте не будемо засмучуватися, а разом зробимо нового сніговика,- запропонувала Рижуля. Всі погодилися.

Зовсім скоро на місці вчорашнього сніговика з’явився новий, ще гарніший. На цього красеня прийшли подивитися всі мешканці лісу. А Рик зрозумів, що робити корисні речі набагато приємніше, ніж капості.