Виділіть текст, щоб додати нотатку.
І прийшли волхви
О нічній порі,
Принесли волхви
Три ясні зорі.
Що одна вела
До печероньки,
А друга лягла
У кучерики.
А остання зірка
Рокована –
У найглибший сховочок
Схована.
Щоб не плакала
Матір Божая
Що та третяя –
З терном схожая.
Додайте твір до своєї добірки або створіть новий список. Публічними списками можна ділитися за посиланням.
Варила Варочка узвар,
узвар пахтів, немов димар,
не видно стало Варку –
а видно тільки хмарку.
Окропу Варка долила,
і трохи хмарка підросла,
і вже …
Покупались у ріці
сірі-сірі горобці —
стала сірою ріка,
плине — сіра і рідка.
Мили лапки у воді
дві лисиці геть руді —
то і …
Ой лишенько!
У діда на голові лисенько!.
У баби на голові волохато!.
У тата на бороді бородато!.
А в мами на личку сердито,
Бо щось …
Іванка, Варка і Федько
Беркиць об молоко!
Тепер усе у молоці —
і парти, і штанці.
У білій хлюпались ріці,
та думка всіх — гірка,
бо тяжко жити в молоці,…
Взувши правий черевик,
йшов по лісу сніговик:
трохи босим,
трохи взутим
сніговик ходити звик.
В місто видибав:
Овва!
Черевиків треба два!
Трохи босих,
трохи взутих
в місті славнім не бува.…
Я і ти –
ми кроти,
в нору можемо втекти,
якщо тут,
угорі,
буде гірше, ніж в норі.
Переважно нам,
кротам,
гірше тут,
а ліпше – там.
Та буває навпаки:…
Я і ти –
ми кроти,
в нору можемо втекти,
якщо тут,
угорі,
буде гірше, ніж в норі.
Переважно нам,
кротам,
гірше тут,
а ліпше – там.
Та буває навпаки:…
п’ятдесят
лисенят
йшли гуляти в сад
поки трошки заблудили –
сад украли крокодили
(також п’ятдесят)
двадцять дві
вартові
вартували скарб
поки легко посварились
потім ледве помирились
краб поцупив скарб
десять …
Електромобіль по лісу
віз Алісу і валізу
каже він:
по стежці лізу
не пихчу
везу валізу
то угору
то донизу
то поблИзу
то по хмизу
крізь сучки, калюжі й мох …
Завелася в домі мишка,
шурхотить вона з-під ліжка:
якщо мишка завелась –
то хоч з ліжка не вилазь.
Я кричу:
– Застряг у ліжку,
терміново кличте кішку,
як не кішку …
Варила Варочка узвар,
узвар пахтів, немов димар,
не видно стало Варку –
а видно тільки хмарку.
Окропу Варка долила,
і трохи хмарка підросла,
і вже …
Дід Андрій — сам не свій:
налетів на нього змій,
чорноокий,
лютий,
у кросівки взутий.
Каже змій: «Тепер Андрій
полоненик зовсім мій!»
«Ич який! — гукнув Андрій, —
маю кий …
Обговорення (0)