Пінгвіня Джо та черепашка Джейн

Жило собі пінгвіня Джо. Жило воно з мамою в Антарктиці.
Якось воно сиділо на айсбергу. Раптом айсберг розколовся, і Джо поплив на крижині в море.

Крижина пливла на північ і припливла до Карибського моря. А в Карибському морі жила черепашка Джейн.
Джейн дуже любила плавати, і одного разу, плаваючи в морі, вона подивилася вгору й побачила… власне, вона навіть не відразу зрозуміла, що вона таке побачила.

«Що б це могло бути, – подумала вона. – Схоже на молодого пінгвіна, якщо дивитися на нього знизу вгору крізь крижину. Так, я майже певна, що це так!»

Черепашка виринула на поверхню і, дійсно, побачила на крижині пінгвінятко.
Джейн і Джо швидко стали друзями. Вони разом грали, ловили рибу і плавали серед скель.
А потім Джейн запитала Джо:

– Хочеш дізнатися, як готується черепаховий суп?

– Так, із задоволенням! – відповів Джо.

– Треба обрати ясний, жаркий день, коли сонце пече щосили, – сказала Джейн. – Поставити на берег велику консервну бляшанку і налити в неї – майже до країв! – три чверті прісної води і одну чверть морської. А потім попросити черепаху, щоб вона прийняла в цій бляшанці приємну теплу ванну.
Сонце припікатиме все сильніше й сильніше, вода в бляшанці ставатиме все гарячішою й гарячішою, і черепасі теж буде все більш та більш гаряче. Коли їй стане зовсім нестерпно, вона вилізе, щоб поплавати в прохолодному морі, а в бляшанку залізе інша черепаха.
Коли ж і їй стане занадто гаряче, вона теж вилізе і пірне у море. Для гарного черепахового супу потрібно принаймні п’ять черепах! А коли суп буде готовий, прийде людина і розіллє черепаховий суп з великої бляшанки у багато-багато маленьких, потім щільно їх закриє і наклеїть на бляшанки етикетки. А тепер ходімо, я тобі все покажу, – закінчила вона.

І вони попливли до берега і побачили там дві великі консервні бляшанки і десять черепах, які готували по черзі черепаховий суп.

– Як цікаво! – сказав Джо. – Шкода, що мені пора вже додому, а то мама буде хвилюватися.

– Що вдієш, – зітхнула Джейн. – Тільки ж тобі доведеться дуже довго плисти, щоб потрапити додому. Треба щось придумати. Ось що! Краще ми посадимо тебе у консервну бляшанку і відправимо поштою.

Джо заліз до консервної бляшанки, а Джейн закрила її кришкою, закреслила на етикетці слов«Черепаховий» і замість нього написала «Пінгвіновий!» Потім наклеїла на бляшанку марки і здала її на пошту.

Наступного дня до айсбергу, де жила місіс Пінгвін, постукав листоноша і вручив їй консервну бляшанку.

– Дякую, – сказала місіс Пінгвін, поставила бляшанку на крижину і продовжувала займатися прибиранням.
Закінчивши змітати пил, вона повернулася до консервної бляшанки.

– Суп, – прочитала вона на етикетці. – Як мило! Суп… Що? Пінгвіновий! О, швидше, швидше, допоможіть!

Вона дістала консервний ніж, відкрила бляшанку, і звідти вискочив Джо.