Перекотиполе
Журлива Олена Костівна
Все по полю котиться
І не зна кінця.
— Відпочити хочеться,—
Просить вітерця.
А пустун регочеться,
Каже: — Ой, повір,
Поки зайде сонечко,
Треба змірять полечко —
Ти ж бо землемір!
Add to Favorites
Результати пошуку:
Залишити відповідь