Орач і Кріт

Сухомлинський Василь Олександрович

Орач орав землю. Виліз Кріт зі своєї нори та й дивується: уже стільки зорано, а той усе оре та й оре.

Надумав Кріт подивитися, скільки землі зорала Людина. Пішов він ріллею. До самого вечора йшов, а до краю не дійшов. Вернувся в нору. Вранці виліз
із нори, сів на дорозі та й жде Орача. Як діждався, питає його

— Навіщо ти зорав таке велике поле і ще ореш

Орач і каже:

— Я орю не тільки собі, але й людям.

Дивується Кріт:

— Чого ти ореш людям? Нехай кожен оре для себе. Ось я рию нору собі, і кожен кріт риє нору також собі.

— Але ж ви кроти, а ми — люди, — відповів Орач і зайшов у нову борозну.

Add to Favorites
Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:

4.7 / 5. Оцінили: 6

Поки немає оцінок...

Поділіться з друзями:

Джерело:
“Майже чарівна розмова” — Василь Сухомлинський
Видавництво «Белкар-книга», м. Харків, 2015
Редактор — Біляєва Г. В.
Ілюстрації — Копєйкін І. І., Бербенець Г. C., Сінєгіна H. С.

4 відповіді до “Орач і Кріт”

  1. Анонім :

    Дуже? тато?????

    2
    0
  2. Анонімка :

    Орач ми люди
    Кріт а ми кроти і риємо самі собі

    1
    1
  3. Алиска :

    Не знаю повчальна казка чи ни.3\5

    0
    0

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

 

Увійти на сайт:
Зареєструватись:
Відновити пароль: