Оповідання українських письменників — сторінка 7

Те, що того ранку побачив Ігор у сусідньому дворі, дуже схвилювало його. Маленький хлопчик такого ж віку, як і він сам, стьобав прутиком рябе цуценя, тягаючи його по саду за …

Це був чистий розбишака-халамидник.

Не було того дня, щоб хто-небудь не жалівся на Федька:

там шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму “закадишному” другові; там перекинув діжку з дощовою …

Над Дніпром, коло славних порогів, в селі Старому Кодаку жив собі молодий лоцман Карпо Летючий. Як і всі лоцмани, він був потомок славних запорожців і мав увесь хист, всю вроду …

И горожане же рѣша, шедше к печенегам: “Почто губите себе? Коли можете престояти нас?

Имѣемь бо кормлю землѣ. Аще ли не вѣруете, да узрите своима очима”.

Нестор

Він стояв коло …

Напевно, немає такої людини, яка не чула про Хатіко. Розповідь про цього дивовижного пса з породи акіта-іну розчулює і зворушує до сліз. Це особлива історія собачої вірності, нескінченної надії та …

Весна завжди непомітно і якось навіть зненацька переходить у літо. Ніби ще вчора вмивали вікна травневі дощі, сумувало в калюжах небо і вітер приносив вологу прохолоду, а сьогодні сонце яскраве, …

Коли тато вперше не прийшов додому ночувати, мама сказала, що так треба. Мовляв, він зостався на Майдані.

– А де він там спатиме? – спитала я.

– Він там не …

Череду відпасує дід. Бабуся лаштує йому обід у поле.

— Бабусю, — просить Катруся. — Кладіть у торбинку не двоє яєчок — четверо.

Бабуся мовчки лаштує далі, тільки згодом озивається:…

Мабуть, Катруся заснула ще до того, як Лев прийшов.
“Пити… Пити… Пити…” — просив він за шибкою.
“Ось взуюся, вберуся, збігаю на кухню по воду й напою Лева”, — подумала …

Є в Катрусі ослінчик. Ладний! Такий, що вона з ним носиться не наноситься. І в хаті, й надворі. Бува, й за ворота винесе, сяде, качаток попасує:

Тась-тась-тасяточка,
чимчикулі-качаточка,
скуб-скуб-скубаниці
по …

І що воно за ночі? Сниться ясне сонечко, а протреш очі, прочумаєшся — за вікном сіро, незатишно. Ані цятини світла. По шибках дощує — мжич-мжич… мжич-мжич…
Правда, мальва зазирнула до …

Катрусі подарували ляльку. Біляву, в малиновій сукенці.
Лялька зводила рученята й казала: “Ма-ма”. А Катруся з того потішалася. Голубить, було, ляльку, тулить до себе й шепоче: “До-цю, рід-не-сень-ка, ще-бе-ту-шеч-ко мо-я…”…

Це вже ні на що не схоже! Дощ Дощисько мов з відра — день у день, ніч у ніч. Вицокує лункими підківками по даху, вицимбалює попідвіконню. Концерт та й годі!…

Киця в кульбабах

Саме цвіли кульбаби. І було їх стільки, що не полічити. Навіть якщо й долічиш до ста, то потім однак зіб’єшся.

Автомобіль, що проїздив мимо квітучої кульбабогаляви, трохи …

Лялька Доця була прибрана як з голочки — в усьому новенькому.
“Треба й собі прибратися”, — подумала Катруся та й тільки.
Щось зашаруділо у кутку під ослінчиком, на якому стояла …

Коли вітер зриває з кленів сухенькі крилатки, які перезимували свою першу зиму, вони починають кругосвітню подорож — тріпочуть крильцями, пурхають між дерев, бавляться одне з одним, висріблюються проти сонця й …

Сам удома

Ця історія сталася з маленьким хлопчиком на ім’я Захар. А було це так.

Якось Захар грався у своїй кімнаті та так захопився іграшками, що забув про все на …

Солодкий, запашний, фруктовий, золотавий, теплий… Скільки прикметників кожен із нас може дібрати до слова — серпень.

Останній місяць літа, який дає нам змогу ще хоч трішки посмакувати гарячі промені сонця, …

Життєдайна сила є у твоєму промінні.

Ти, мов клубочок золотавих ниточок. Смикнеш злегка й одразу весь світ наповниться тобою, твоїм теплом, твоїм світлом.

Отак щодня для кожного з нас — …