Збанацький Юрій Оліферович

Жваву, пишнохвосту бiлочку звали Ласунка. Жила вона в нашому партизанському таборi всю зиму. А потрапила до нас ранньоï осенi ще невеличким кумедним бiлченям.
Було це так. Фашисти задумали пiти на …

Фашисти пiшли на партизанiв великими силами. Стрiляли з гармат, повзли танками, бомбили з лiтакiв. Але партизани не пропускали ïх у лiси нi на крок.
Тодi фашисти вилили На лiс iз …

Посеред озера — чисте, дзеркально-блискуче плесо. Ближче до берегiв — зеленi кружечки латаття. I квiти бiлi-бiлi, немов мармуровi, непорушно стоять над водою. А пiд ними — такi ж самiсiнькi квiти …

У нашого начальника штабу був син Коля. Йому пішов тринадцятий рік. Він дуже просив, щоб дали йому зброю і зачислили бійцем в одну з рот. Та він був маленький на …