Оповідання для дітей — Сторінка 24

Вчора ввечері наша мама поїхала на село відвідати бабусю, бо сьогодні вихідний день і тато вдома. Він сказав, що мама може собі спокійно їхати і не турбуватися про домівку. Але …

— А я знаю щось!—похвалився товстий Валерка. — Там дядя новенького хлопчика привів.

Як-таки—Валерик знає, а вона, Оксанка, ні? Ревниво відіпхнувши Валерика від дверей, Оксанка хвостиком проскочила вслід за Надією …

Ми з татом ловили рибу і варили при березі юшку.

Трохи далі від берега струнко стояв у воді очерет.

У казанку вже почало закипати, з пари й диму чулося тихе …

Якщо Ромчика немає в дворі, мама знає: він — біля річки.

Сидить нищечком у кущах верболозу при березі, дивиться на зморщену спину річки і щось собі думає.

Вишумовує верболіз, грається …

В одному великому ставку жило зовсім маленьке рибеня.

У природі тоді саме стояло літо.

З води рибеня бачило веселе сонце в далеких небесах і звішене вербове віття біля берега

Цілими …

Дивно виходить: де та Норвегія, а де — наше село…

А в нашому селі — у мене! — справжній норвезький кіт!

Отака несподівана історія вийшла.

Почалася ж вона зовсім звичайно. …

Ми живемо аж на дев’ятому поверсі білого будинку, що стоїть над самісінькою Русанівською затокою. Вийду я на балкон, гляну ліворуч, гляну праворуч — і там, і там бачу, як купаються …

Вже була осінь.

Він сидів на гілці між великих яблук і верещав:

— Пор-ра вставать! Пор-ра вставать! Вар-рить кашу!

Над яблунею вгорі було нескінченне небо. Там літали всякі птахи, а …

Вона стояла на самісінькім краю села. Стара-стара, перехняблена, а вікна майже в землю повростали. Люди в ній давно не жили.

Під зогнилим тином в усі боки розрослася дереза. А в …

У нас новина: дідусь завів бджіл.

Дві маленькі хатки стоять за нашою великою хатою у садку, і я вже зранку біжу до них.

Хатки називаються вуликами.

Продеру очі, зирк у …

Колись давно вже, не за нашої пам’яті, десь на дорозі стрінулися багатий і бідний. Багач, як звичайно, був у шитому золотом жупані, в дорогих чоботах, у високій бобровій шапці, а …

По телевізору раз у раз рекламували ялинки: “Купуйте ялинки! Наші ялинки мають здібність озонювати повітря у ваших квартирах!”

Ще вчора, слухаючи про ту здібність ялинок, Люльків тато кривився, як середа …

Мати міряла Дмитрикові ногу. Приклала шнурочок вздовж босої ноги, де закінчувався найбільший палець, зав’язала вузлик. Івасик, братик Дмитриків, теж визувся, чекав, що і йому зніматимуть мірку. Але ні. Шнурочка не …

Дозріло в перепілки жито, а косити нема кому. Перепелові хтось ногу підбив, шкутильгав він. Радить перепілці, щоб летіла вона до бузька на оболоню:

— Попроси його, може, викосить,   бо, поки   …

Діти, діти, де вас подіти?
Мама з татом радилися: на кого залишити своїх діточок Павлика і Квітку, поки вони, батьки, будуть далеко від дому, у Києві.
Може, знову викликати тету …

І

В печі палав огонь і червоним язиком лизав челюсті. В маленькій хаті було поночі, по кутках стояли діди. На постелі лежала слаба жінка й стогнала. Це Харитина мати. Шість …

І

Дмитрик, восьмилітній хлопчик, вискочив з душної низенької хати, що по самі вікна влізла в землю. Надворі було краще, ніж у хаті. Сонечко підбилося вже височенько і пригрівало. Сніг так …

У просторім другім класі нормальної школи отців Василіян (орден монахів Василіян) у Дрогобичі тихо, хоч мак сій. Наближається година «красного писання», страшна для всіх не так самим предметом, як радше …