Виділіть текст, щоб додати нотатку.
Знаєш,
скільки справ у літа?
їх усі —
не полічити!
Треба нам
підсмажить спини,
ніс убрати
в ластовиння,
накупати нас
у річці
наперед
на три сторіччя,
та іще подарувати
лісу й лугу
буйні шати…
Словом, справ —
не полічити!
Та найбільше
треба літу,
щоб зуміли
я і ти
набагато підрости!
Додайте твір до своєї добірки або створіть новий список. Публічними списками можна ділитися за посиланням.
Залетів до мене
у кватирку
з клена під моїм вікном
листок,
щось прошелестів —
і враз притихнув,
ліг на підвіконня —
і мовчок…
Змерз, напевно,
на осіннім вітрі
і погрітись …
Розділ перший
ТАЄМНИЦЯ СТАРОГО САРАЯ
Почалося з того, що в будиночку Лукерії Луківни та Сидора Силовича почали зникати речі. І коли б то зникали коштовності, — приміром, порцеляновий чайний сервіз, …
Сидить коник у траві
і співа мені й тобі.
Ще й сорока під вербою
щось скрекоче
нам з тобою.
Навіть сонне жабеня
тихо кумкає для нас.
Тільки
чорний сом вусатий…
Я хотів би страшенно,
як хочете знати,
все у світі по-своєму
знову назвати!
Я назвав би волошку тоді
голубинка,
щоб дорослі ще більше
її полюбили.
А хлоп’ят і дівчат
я …
Дуже добре
знаєш ти: в світі
різні є коти!
Є сердиті, хитруваті,
задираки заповзяті,
є лукаві чи бездумні…
А у мене кіт — розумний!
Ось …
Кажуть,
є у лісі звір —
жовтоокий Жонжовір,
а у нього є дружина —
жовтоока Жонжорина.
Я сьогодні
в ліс ходив,
їх зловив у квітах,
до корзини посадив,
та забув …
Тільки двері десь — «рип-рип!» —
хтось на них одразу — стриб!
Упаде сухий листок —
хтось на нього зразу — скок!
А шелесне папірець під рукою тата,
хтось — …
Вчора, точно серед ночі,
в нуль годин і нуль хвилин
раптом я розплющив очі,
бо відчув, що не один:
з новорічної ялинки
хтось чужий на мене зиркав!..
«Хто ви!» — …
Світило сонце, птах співав,
а я — додому крокував.
Аж раптом із-за рогу
з гучним веселим «гав!»
рудий і клишоногий
з’явився пес — і став!
— Привіт, кудлатохвостий! —
я …
Що б мені не говорили
хтось з батьків чи вчителів,—
я на все шукаю рими,
ніби хтось мене завів…
Скаже тато: — Як уроки? —
Я йому: — Летять сороки!…
Проживали у місті коти.
Все було в них: пухнасті хвости,
срібні вуса, чутливі вуха.
Не було в них лише капелюхів!
А про них мріяв кожен кіт,
щоб казати:— Привіт! Привіт! …
Якщо
дві руки
до лопати
додати,
а потім додати
бажання завзяте,
а потім
відняти від них
неохоту,
помножити все
на веселу роботу,
зібрати дітей
і дорослих усіх
і порівну все…
Обговорення (0)