Виділіть текст, щоб додати нотатку.
Завірюха загуляла,
В хатки всіх
Позаганяла.
Всівся зайчик
На печі,
Хрумка з маком
Калачі.
Влігся в ліжку
На бочок
Добрий, мудрий
Їжачок.
Білка юшки
Наварила.
Добре в грубці.
Натопила
І плете завзято
Шапочки білчатам.
Додайте твір до своєї добірки або створіть новий список. Публічними списками можна ділитися за посиланням.
Чарівна Осінь поступово з молодої жінки перетворювалась на бабусю. Все сердитішою ставала, бо втомилася дуже. Поки дала лад урожаєві, поскладала все до комори, поки вклала спати дерева, кущі, травицю, квіти… …
Ну й клопіт з малим Сорочком, ну й клопіт! Мама Сорока вже з крил збилася виконувати синові забаганки. А він все вередує:
— Скре-ке-ке-ке! Скре-ке-ке-ке! Хочу з дятликом Молоточком погратися!…
Настала весна. Багато клопотів з’явилася у звірів та птахів. Всі вони чепурили свої оселі, лісові галявини. Дехто змінював вбрання: зайці скидали білі шубки, а натомість одягали сірі, вовки та ведмеді …
Маленьке тигреня Помаранчик було схоже на кошеня. Тільки трішки більше. І вдачею теж було таке: бува, цілий день лежить під боком своєї мами і тихесенько муркотить, а мама своїм язиком …
Збудував зайчик Сіра Шубка собі хатку — дерев’яну, затишну, з різьбленими віконницями і димарем-трубою. Пофарбував двері у блакитний колір і замилувався:
— Гарно!
Дідусь — ведмідь Волохан — змайстрував чудове …
У ясного Місяця та темної Ночі була донечка — гарна та мила. Звалася вона Зоринка. Багато справ у дівчини: вказати дорогу в темноті, першою сповістити, коли світанок настане… Тоді на …
Задивляюсь у твої зіниці
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, …
Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Заглядає в шибу казка сивими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима.
Ой біжи, біжи, досадо, не …
Я несу щедрівочку
У будинки,
Сію-вію житечко
Із торбинки.
Сію-вію зернята —
Зоренята.
Хай добром проміниться
Кожна хата!
Як моя торбиночка
Порожніє, —
То навколо радістю
Світ повніє.…
Жив у нас на селі коло яру
Незвичайний Роман — чарівник.
Хоч насправді, які вже там чари.
Гречкосійний собі чоловік
Мав якусь таємничу планиду —
Хто б про нього і …
В серпні не брали ми в руки серпи,
Бо руки тримали зброю,
Бо наші достиглі пшеничні степи
Були тоді полем бою.
Нива – по колосу ходять зайці!
Місяць над степом …
Два хлопчики в зелену пору року
До лісу вийшли,— вікових дібров.
Один із них прискалив миттю око
Й прикинув діловито: “Скільки дров?”
А навкруги і щебетало, й квітло,
Як сто …
Обговорення (0)