Казки — сторінка 4

В одному селі селяни гонили пасти худобу в ліс. Та часто ведмедиця нападала на худобу і нищила її. От люди стали журиться:
— Пропаде всенька худоба…
А хлопчик-пастушок і каже:…

Сидить дядько на пеньку, їсть хліб. Іде ведмідь і питається:
— Дядьку, що ти їси?
— Хліб, — каже дядько.
— Дай-но я попробую.
Дав дядько йому кусок хліба, ведмідь …

Ви чули казочку про край царя Гороха?
Чи знаєте, чому людей там стало «троха»?
Хтось з люльки іскру здув, а загасить не зміг,
і знявсь пожар такий, аж загорівся сніг.…

Дуже давно одна бідна вдова сиділа біля свого вікна й дивилася на вулицю. Аж раптом пані побачила вбогого дервіша, що втомлено плентався селом. Його виснажений вигляд і залатаний одяг, покритий …

Колись сови живилися самими гайворонами. Щодня кожна сова патрала їх по дванадцятеро. Думали, думали гайворони, як позбутися цієї напасті, й нічого не могли придумати.

Тоді головний гайворон дав їм таку …

Жили собі чоловік та жінка, і було в них троє синів. Та раптом чоловік захворів і помер. Залишилася жінка вдовою. У неї от-от мала народитися четверта дитина.

І тоді сини …

Жив колись пес, який не вмів гавкати. Ні гавкати, ні нявкати, ні мукати, ні іржати – ніяк не вмів розмовляти! Це був звичайнісінький маленький песик. І ніхто не знав, звідки …

На далекому лужку паслися лошата – цілий табун. Мамусі і татусі їх возили різні вантажі, допомагали людям. А малюки з ранку до вечора бігали наввипередки, валялися у шовковій, м’якенькій травичці. …

Газда мав трьох синів. Два були розумні, третій, молодший,– дурень. Якось газда сказав їм:

– Йдіть у поле орати.

Розумні сини рушили у поле, а дурень за ними. Старші прийшли …

Йшов Молла Несарт додому – і раптом хтось сильно вдарив його ззаду по шиї. Розгніваний Несарт обернувся й гримнув на напасника:

– За що ти вдарив мене, і яке ти …

Вовченя У-у жило в таких темних лісових хащах, що й сонця не бачило. От якось воно гарненько поснідало, одразу похоробрішало й на галявину вискочило.

Зирк туди, зирк сюди – чи …

Жив у промисловому селищі сирота з бабусею. Мешканці цього селища полювали на китів, моржів і нерп.

Хлопчик нікуди не ходив, бо не мав у що одягтися. Цілу зиму сидів удома. …

Маленьке Борсученя бігало в парку за метеликом, як раптом побачило на доріжці монетка.

– Гей! Хто монетку загубив?! – голосно закричало Борсученя. Адже воно добре знало, що знайдене треба повертати …

Це було так давно, що не вистачило б листочків на деревах у лісі, аби порахувати по них, скільки врожаїв минуло відтоді. Люди за тих часів розмовляли з жабами і не …

Був собі цар і мав одну доньку. Донька та була дуже красна і дуже розумна. Коли доросла, почало багато щонайкращих царевичів сватати її, але вона не хотіла за жодного вийти, …

Жив біля Великої затоки старий-старий ведмідь. Звали його Нанук. У ту затоку припливала сила-силенна нерп. Тож віддавна повелося так, що кожного дня Нанук ловив собі на обід одну нерпу. Але …

Одна жінка мала сина. Доки ще був малий, то тримався хати, а як підріс, то ніби у нього п’яти розсвербілися. Одного разу він сказав:

– Плачте не плачте, мамо, а …

Жив на світі бідний чоловік, що звався Мартин. Мав дітей, як бобу, а добра – ніякого. Як заробить щось у багачів, то діти повечеряють, а як ні, то всі лягають …

Жив колись на світі мірошник. Був він бідний, але була у нього красуня донька. Трапилося йому якось вести з королем бесіду; і ось, щоб визвати до себе повагу, каже він …

Був колись великий багачисько, що звався Ботушкан. От він послав дідька, аби той щось украв у бідного Данила.

Дідько всю ніч нишпорив по закутках, але не міг нічого знайти. А …

Давним-давно жили собі два брати. Одному бог дав семеро дітей, а в другого не було й одної. Хоч спочатку ґаздували оба добре, та пізніше той, що мав семеро дітей, приупав, …

Жили собі колись чоловік та дружина, і доки були вони багаті, дітей у них не було. Але ось вони збідніли, і народився у них синочок. Але вони ніяк не могли …

Був колись дужий-предужий лицар, а вийти опівночі з хати боявся. Якось завітав до їхнього міста штукар із мавпочкою: показував на базарі комедію й з того жив. Почув про це дужий …

Кажуть, ніби Насреддін-афанді був страх який бідний, а родину мав нівроку численну. І часом господар сам не знав, як нагодувати дітей.

Одного вечора, здійнявши руки до неба, він заволав:

– …