Казки — Сторінка 261

Мав один бідний селянин сина, якого звали Ондра. Син був ще зовсім молодий, але меткий і кмітливий. Якось каже йому батько:

— Довго я тебе, синку, годував. Тепер ти сильний, …

Якось Гонза каже батькові:

— Не хочу я бути простим селюком, хочу бути паном.

— Ще б пак! Я теж не проти, щоб вийти в пани. Але чи знаєш ти, …

Жив собі колись один убогий чоловік, і було в нього двоє дітей — Гонзик і Марушка. Він був лісоруб, майже весь час проводив у лісі й через те не міг …

В одного чабана був пес Бодрик. Пес той був дуже старий, не мав уже в роті жодного зуба, шкутильгав на задні ноги, і все тіло його було посмуговане шрамами від …

Жив колись на світі один цар на ім’я Троян, і були в того царя цапині вуха. Щоразу, коли йому треба було поголитися, кликали нового цирульника, бо жоден із тих, хто …

Засмажила якось чоботарева дружина двох голубів — одного собі, другого чоловікові. Підрум’янились голуби, зверху золотаві стали. Поставила жінка їх на піч, а сама вийшла кудись. Чоботар, як завжди, сидів за …

В одного удівця була дочка, і, як це ведеться в сільських дівчат, вона часто ходила до сусідчиної дочки то кужіль прясти, то ще з якоюсь роботою. Сусідка була вдова, і …

Радошеві сповнилося вісімнадцять років, коли померли його батьки. Бідному хлопцеві не лишалось нічого іншого, як іти найматися кудись на службу. «Якщо іншої ради немає, тільки служба,— подумав він,— то я …

Пекла якось мати хліб і пообіцяла своїм сімом синам спекти кожному по калачу, якщо вони не пустуватимуть і сидітимуть тихо. Хлопчаки принишкли і якусь хвилину й справді сиділи, наче води …

Жили в одному місті чоловік і жінка, й було в них три дочки. Найстаршу звали Барушка, середульшу Доротка, а найменшу — Анушка. Старші були великі чепурухи, отож цілісінькі дні вони …

Було в батька троє синів: найстаршого звали Мартін, середущого — Матей, а наймолодшого — Міхал. Усі троє вже підросли, коли батько занедужав і, пролежавши кілька днів, відчув, що прийшла його …

Жив собі колись один король, і було в нього три дочки, яких він гаряче любив і беріг, наче ока в лобі. І от, коли сивина білим снігом припорошила йому скроні …

Усі малі мешканці лісу мали звичай селитися там, де не ступали ратиці вола й де людина ще не протоптала стежки в траві.
Вони шукали або скелю в горах, куди не …

Жило собі троє пташенят – дітки чорного дятла. І всім трьом не подобалося пташине життя. Їм зовсім не хотілося з ранку й до вечора довбати дзьобом стовбур якоїсь там пальми.…

Одного разу зовсім маленьке крабеня  рило собі нірку в землі. Коли це прилетіла голубка й каже:
– Яка в тебе гарна криниця!
Крабеня звело на неї свої опуклі оченята й …

Жив собі один бідняк, якого звали Миколою. Мав він лише стару хатчину, а в тій хатчині повно дітей.

Одного разу пішов Микола з жінкою в ліс: він — по дрова, …

Жили собі дід і баба, а дітей у них не було. Усе сумують вони, а потім дід і каже бабі:

—Ходімо, бабо, у ліс по гриби!

Пішли. Збирає баба гриби, …

Це було не тепер, а за давньої давнини.

У щасливий час в одного корейського селянина знайшовся хлопчик. Він ріс, як із води, і коли мав сім років, то став відомий …