Казки — Сторінка 232

Колись давно-давно засперечалися Сіль та Вода.
Вода твердила:
— Я — найсмачніша.
— Ні, я,— заперечувала їй Сіль.
— Ось завтра жінки нарвуть листя маніоки, тоді ми побачимо, хто смачніший.…

Лев мав дочку на виданні. Всі женихи сваталися до неї, але марно, бо батько поставив таку умову:
— З моєю дочкою одружиться тільки той, хто зуміє затримати вітер на моєму …

У мисливця було чимало собак. З ними він упольовував багато дичини. Однак собакам діставалися лише недоїдки.
Змучені знущанням, собаки збунтувались і поклали ніколи більше з ним не полювати. Отож, коли …

Був собі мисливець, який завжди ходив на полювання з друзями. А ввечері, як це заведено між справжніми друзями, він ділився з ними дичиною. Тому часто траплялося, що він приносив додому …

На одній з тихих лондонських вулиць жила собі родина Дарлінгів. Зрозуміла річ, були в ній тато й мама Дарлінги, а також Венді, Майкл та Джон — їхні діти. Ще була …

Надумав якось принц собі закохатись.
Перший день минув — не закохався.
Другий — не закохався.
І на третій день кохання як не було, так і немає!
Засмутився так, бідолаха, що …

Я давно вже мріяв про собаку. Про такого собі величезного дога або німецьку вівчарку, як у Юрка. Думав, як дресируватиму її, і вона вмітиме все на світі. Гавкати по команді …

Ця розповідь про два листочки. Один — березовий, а другий — кленовий. Вони росли на деревах під вікнами дитячого садка. Вдень листочки заглядали до вікон і бачили, як у кімнатах …

Ця історія трапилася багато років тому, як і всі казкові історії. Велетень з довгою рудою бородою і рудим чубом (тому його звали Вогненним Велетнем) узяв собі за дружину Білу Хмарину, …

Це скоїлося тоді, коли Сонце, Місяць і Півень жили дружно, мов брати.
Якось Сонце пішло погуляти, а Місяць з Півнем залишилися на господарстві. Коли звечоріло, Місяць наказав Півневі виганяти на …

Трапилася найзвичайнісінька пригода. Такий, як і ти, хлопчик — скажімо, його звали Мярт — увечері ніяк не хотів засипати. Він забирався на постіль, клав голову на подушку, натягував ковдру по …

Коли ясного вечора ти підводиш з подушки голову і дивишся на небо, тобі посміхається дядечко Місяць і радісно блимають оченятами зорі. Зірок видимо-невидимо. Ми навіть не можемо їх усіх полічити, …

Це сталося тоді, коли Верблюд і Осел були ще друзями. Вони разом паслися, тамували спрагу з прохолодної річки або джерела, спали поряд у густому чагарі, разом розважалися.
Якось добряче попоївши …

Ви, напевне, помітили, що дощ може йти навіть у неділю, І не просто накрапати, а лити як із відра. І навіть тоді, коли по радіо обіцяють гарну погоду. Звичайно, ви …

Було це багато-багато років тому. Якось пралісом ішов додому заєць. Він був геть білий, ясно-білий, мов день, і тому мав ім’я Вабус. Бо в той час усе яскраво-біле називали вабус.…

Жив на світі Присиплянець. Він ні з ким не товаришував, бо лінувався присипляти дітей. На горищі високого цегляного будинку Присиплянець обладнав собі м’якеньке кубельце з колиханок. Там він і лежав …

Протягом дня Стоніжка й не присіла на своїх ста ніжках. Вона бігала і шукала поживу в березняку і ялиннику, в сосняку і вільшняку, на лісосіках і галявинах. І хоча вона …

Томас був маленький, гарний хлопчик. Він добре вчився, був непосидючий і товариський. Томас мріяв стати льотчиком. Нічого немає дивного, адже багато хлопчиків хочуть бути льотчиками. Але справа в тому, що …