Казки українських письменників — Сторінка 59

Всі твори

1 443 works in catalog

Мандри усмішки

Загубилася усмішка. От, уявляєте, взяла й загубилася! Лежить вона на стежинці, дивиться на блакитне небо з білими хмаринками й чекає, допоки її хтось знайде. «Ні, не сонечко загубило свою усмішку, …

Суперечка

«Я більше сеньйор помідор, аніж ти», – говорив один помідор іншому, виставляючи напоказ свої червоні боки. «Ні, я більший сеньйор», – відповів інший, теж стиглий помідор, який висів поруч на …

Про гудзик

Цей ґудзик на курточці Дениска аж блискотів від самозахвату. Ще б пак! Адже він вважав себе найгарнішим у ряду ґудзиків. Він так намагався показати усім свій неперевершений блиск, так крутився …

Сяєво дружби

У небі над містом на синій хмарині живе Вечірній ельф. Це особливий ельф – сяйливий. Удень він солодко спить, щовечора прокидається і запалює ліхтарі. Тоді над вечірнім містом спалахують вогники …

Запах добра

Цей ельф був особливий, бо вмів розрізняти найтонші відтінки запахів. Він добре знав, що усмішка закоханих має запах троянди, поцілунок матусі пахне молоком, а прогулянка лісом – грибами й суницями. …

Мудрість дерев

«Матусю! Поглянь, яка гарна гілочка, – сказав Василько, простягаючи мамі щойно відламану тендітну гілочку берізки. – Ось який гнучкий прутик тепер у мене», – додав він. Проте мама захоплення хлопчика …

Подружилися

Якось на галявині, де вже багато років росла струнка Тополя, відбулася цікава розмова. Постійно чуючи захоплення маленьких дерев та кущиків її величною красою, Тополя загордилася. Навіть не звертала увагу на …

Бурштин нічного неба

Коли тато-гора супився, то смереки хилилися, бо були вони татовими бровами. У сина-гори теж росли брови-смереки, та були вони ще зовсім молодими, тендітними деревцятами. Коли синок сміявся, то татові очі-озера …

Про веселку та солов’я

«Оце так диво! – захоплено мовив заєць. Від здивування він аж піднявся на задні лапи й зачаровано поглядав на небо, де усіма барвами вигравала веселка. «Червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, …

Ведмежа любов

Якось ведмедю Михайлу наснилася величезна галявина, на якій густо росли кущі малини. Він простягнув лапу і ось-ось мав відчути смак солодкої улюбленої ягоди. «Михайлику, вставай! Прокидайся!», – крізь сон почув …