Казки українських письменників — сторінка 44

Юля смакувала сніданком і відчувала легеньку втому. Це було зовсім не дивно, адже ще мить тому дівчинка бавилася на дворі. Матуся придбала їй чудову іграшку, щоб надувати мильні бульбашки. Вони …

Загубилася усмішка. От, уявляєте, взяла й загубилася! Лежить вона на стежинці, дивиться на блакитне небо з білими хмаринками й чекає, допоки її хтось знайде. «Ні, не сонечко загубило свою усмішку, …

«Я більше сеньйор помідор, аніж ти», – говорив один помідор іншому, виставляючи напоказ свої червоні боки. «Ні, я більший сеньйор», – відповів інший, теж стиглий помідор, який висів поруч на …

«Не хочу! – кричав поважний теплий светр до зграї шкарпеток. – Не хочу, щоби ви були поряд. Хочу розлягтися сам і трохи подрімати!»
«Ге-ге! – зареготали шкарпетки й вмостилися просто …

Цей ґудзик на курточці Дениска аж блискотів від самозахвату. Ще б пак! Адже він вважав себе найгарнішим у ряду ґудзиків. Він так намагався показати усім свій неперевершений блиск, так крутився …

«І не візьмемо ми тебе до гурту бавитися. Не візьмемо, – пояснював котик їжачку, – бо ти колючий. Кинемо тобі м’ячик, а ти його голочками проткнеш… Що тоді робитимемо?» «Як …

У небі над містом на синій хмарині живе Вечірній ельф. Це особливий ельф – сяйливий. Удень він солодко спить, щовечора прокидається і запалює ліхтарі. Тоді над вечірнім містом спалахують вогники …

Цей ельф був особливий, бо вмів розрізняти найтонші відтінки запахів. Він добре знав, що усмішка закоханих має запах троянди, поцілунок матусі пахне молоком, а прогулянка лісом – грибами й суницями. …

«Матусю! Поглянь, яка гарна гілочка, – сказав Василько, простягаючи мамі щойно відламану тендітну гілочку берізки. – Ось який гнучкий прутик тепер у мене», – додав він. Проте мама захоплення хлопчика …

Якось на галявині, де вже багато років росла струнка Тополя, відбулася цікава розмова. Постійно чуючи захоплення маленьких дерев та кущиків її величною красою, Тополя загордилася. Навіть не звертала увагу на …

«Ой, які гарні зіроньки. А цікаво, якщо їх полоскотати за сяючі животики, то вони засміються? І місяць геть як усмішка неба, а може, так небо сміється?» – думав ведмедик Мишко, …

«А сон заховався!» – подумала Василинка і піднялася з ліжечка, щоб визирнути через вікно й порахувати зорі на небі. Коли дівчинка полічила їх тими числами, які були їй відомі, то …

Коли тато-гора супився, то смереки хилилися, бо були вони татовими бровами. У сина-гори теж росли брови-смереки, та були вони ще зовсім молодими, тендітними деревцятами. Коли синок сміявся, то татові очі-озера …

«Оце так диво! – захоплено мовив заєць. Від здивування він аж піднявся на задні лапи й зачаровано поглядав на небо, де усіма барвами вигравала веселка. «Червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, …

«Ой, як я замерз. Холодно», – бідкався велетень Світ, знімаючи холоднючі крижані бурульки зі своєї бороди та вусів. «Щось треба з цим робити», – мислив далі. – Але що?». Тут …

«Ой, яка ж я нецікава!» – бідкалася земля в саду, вбрана в білу сукню зі снігу. «Однотонна, біла-білесенька. Щоправда, інколи моє вбрання у сяйві ранкового світла набуває рожевого відтінку, а …

Якось ведмедю Михайлу наснилася величезна галявина, на якій густо росли кущі малини. Він простягнув лапу і ось-ось мав відчути смак солодкої улюбленої ягоди. «Михайлику, вставай! Прокидайся!», – крізь сон почув …

«Ось-ось-ось-ось-ось як гавкну!» – думав кудлатий песик, який з усіх лап біг прямісінько до сірого кота з великими блакитними очима. «Як гавкну! Ось!», – думав він, поки не побачив ту …

Дзеркало було зовсім не новим і висіло в кімнаті Галинки давно. Дівчинка не могла згадати, коли саме тато з мамою придбали його, але, не дивлячись на це, воно їй подобалося. …

Маленьке чудовисько Страхопудик ось уже п’ять хвилин тримало здоровенну тарілку-озеро й міркувало, чим би йому поснідати. «Крокодил зелений, – думало воно, – бегемот буденний, а від акули тхне. Так-так! Бо …

Зубата щука вже десять хвилин повчала свою донечку Слухнянку, яка вперше збиралася залишити домівку: «… А як побачиш карася, то з їж його: і смачно, і корисно, і взагалі, так …

«Ой, яка я гарна! Рівних мені немає. Подивися, які в мене чарівні пелюстки! Вони такі рожеві!» – казала одна троянда іншій. «Подумаєш красунечка, – у відповідь хмикнула та, – ти …

«Ой, не хочу і не буду, – гірко заплакала Надійка, – бо вона… солона!». «Ще б пак, – подумала посріблена ложечка, яка вже півгодини плакала в руках вередливої дівчинки, – …

Василько поглянув на небокрай. «Так багато зірок і всі вони яскраві», – думав хлопчик, широко відкривши рота. «Як гарно!» – і його погляд наче приклеївся до нічного неба. Аж раптом …