Кулька-сміхотулька

Одного разу з подарункового магазину втекла повітряна кулька – помаранчева з намальованими зеленими зірочками. На справді, вона це зробила ненавмисно – так вийшло.
Продавець надував багато літаючих різнокольорових кульок для подарунку дівчинці. Він був в хорошому настрої, весь час сміявся, і не помітив, як одна кулька полетіла до дверей і вилетіли на вулицю.

Треба сказати, що це виявилася незвичайна кулька, адже разом з повітрям до неї в середину потрапив сміх продавця.

Кулька-сміхотулька летіла вулицями та весело сміялася. Діти та навіть дорослі люди, побачивши цю кульку, самі починали сміятися та плескати в долоні. Всюди, де летіла кулька, відчувався святковий настрій.

Згодом весела кулька втомилася та вирішила відпочити. Вітер приніс її на дерево. Поруч на гілках сиділи маленькі пташки. З появою кульки пташки пожвавішали і почали радісно цвірінькати. Одна лише ворона не розуміла веселощів. Навпаки, чим радісніше ставали пташки, тим більш сердитою ставала ворона. Просто це була зла ворона, яка завжди ображала маленьких пташок, і навіть коти та собаки у дворі її боялися.

Ворону дуже розлютили барвиста кулька та пташині веселощі. Вона підійшла до кульки та тицьнула у неї гострим дзьобом.

Кулька голосно луснула. Від гучного звуку перелякана ворона впала на землю, а зверху на неї впав помаранчевий шматок кульки. А ще виявилося, що зелена зірочка опинилася у ворони просто на лобі.

Ворона подивилася на своє відображення в калюжі та голосно зареготала. Виявляється, що вона випадково проковтнула сміх, що випав з кульки. Сміялися і маленькі пташки.

З того часу ця ворона стала найдобрішою з усіх птахів у місті. Вона більше нікого не ображала, а, навпаки, допомагала. Тепер її ніхто не боявся. Тепер цю ворону поважали і птахи, і звірята.