Казки українських письменників — сторінка 21

Щойно з неба зникло ясне весняне сонце, і над лісом залягли густі вечірні сутінки.

— Стук-стук-стук!.. — оповіщає дятел усіх мешканців лісу, що наступає ніч. Здалеку гучною флейтою обізвалась іволга. …

Жив собі горобчик за прозвиськом Сіряк. А чого його так прозвали? Тому, що не носив на грудях темної краватки, як інші горобці-самці.

А ще — був він ледар і заздрісник. …

Їжачок Буль із раннього дитинства мріяв про шко­лу. Багато його друзів уже були школярами. Вони часто розповідали веселі історії, що траплялися з ними під час занять. Школа здавалася Булю радісною …

Їжачок Буль звик до того, що кожен вечір мама  вкладала  його спати. Але сталось так, що батьки поїхали в далекі краї і малюкові треба було засинати самому. Спочатку йому було …

Останнім часом у Їжачка Буля з’явилось улюблене заняття – він почав дивитись аніме. Йому так подобалось, що він навіть відростив волосся, як у улюблених героїв. На його превеликий жаль, батьки …

Вже рік Їжачок Буль жив не в рідному Чарівному Лісі, де народився та ходив до школи. Він проживав в Місті Пальм та Блакитного моря. До дечого він звик швидко. Наприклад, …

Торік хлопчик Саша був зовсім маленький. І він з великим нетерпінням чекав ялинки. А одного дня прокинувся й бачить — ялинка стоїть. І прибрана. Всі прикраси на ній висять. Він …

Пінгвінчик Пинька був дуже неслухняний пінгвінчик. Інші пінгвінчики граються недалечко від своїх мам, а Пинька все біжить на самісінький край крижини й там починає якісь пустощі.

Якось Пинька допустувався до …

Жив на світі один Ослик. Він був дуже впертий. Стане на дорозі, і ніхто з ним розминутися не може. Нікому Ослик пройти не дає. Маленьких звірят Ослик хвицає, а великі …

Хлопчик Вова не любив мити рук. І вмиватися теж не любив. Встане вранці й крутиться, щоб невмиваному до столу сісти.

Ходив Вова завжди брудний. Він примудрявся замазати черевики навіть за …

Була пізня ніч. Всі поснули. І татко заснув, і мама заснула; і старенька бабуся заснула. Навіть Петрик заснув. А він, вередун, не хотів за вечерею їсти манної каші і довго …

Ясним осіннім днем, коли лагідно світило сонце, а легкий вітерець кружляв червоно-жовтим листям, вилупилися з кокона Павучки. Було їх так багато, що коли мати Павучиха спробувала полічити, то збилася, а …

Якось навесні біля лісу посе­лився маленький гостроносий чоловік. Побудував він хату — довгу хижу без вікон — та й став жити-поживати, добра наживати.

Чоловік той був не лісник, не садівник …

В обідню пору сонце на еква­торі стоїть над самісінькою головою. Щоб його побачити, треба лягти горілиць на землю і одягнути окуляри з дуже темними скельцями. Усі так і робили, бо …

Коли велике сонце покотилося за синій горизонт і над степом відгорів жарвою тихий вечір, на землю опустилася коротка літня ніч. Дужче запахло житом, придорожньою ромашкою і чебрецем. Над байраком попливли …

Зупинився якось на узліссі Медоїд і чує — вітерець медком пахне.

— О-о, десь мед близько! — радо заревів Медоїд і звівся на задні лапи, щоб далі бачити довкруг себе.…

То було найкраще озеро на світі. Вода у ньому смачна та чиста. Очерети, як перемиті. І густі-прегусті. А біля очеретів повно куширю та ряски.

Полюбилось озеро і Качкам, і Чаплям, …

Жила собі та була собі в тепленькому гніздечку маленька сойка Муна. У неї ще не було великих ворогів і великого страху. Єдине, чого вона боялася, так це випасти з гнізда. …

Птахи ремези — Юнь і його дружина Еола — жили в Африці, на березі океану. Щороку до них прилітали зимувати шпаки, і ремезам з ними було дуже весело. Та навесні …

— Татку, скажи мені, а що в світі найдорожче? — запитав якось Василько-стрибунець у батька.

— Найдорожче? Гм… А чому ти питаєш про це, сину?

— Бо ми сьогодні посперечались. …

Занедужала бабуся Завірюха. Зажурилася. А саме ж час надійшов закрутити вихором сніжинки й понести їх від землі до неба під кришталевий бренькіт крижаних бурульок. Адже Новий рік надходить! Так ні: …

Побудував Катрусин тато на своєму дворищі невеликий сарай. А в тому сараї під дахом змостили собі горобці гніздо. Гороб’яче гніздо всеньке літо не порожніє. Тільки-но одна сім’я збереться вилетіти, як …

Яблуня Золота Ренета прокинулась дуже рано.
Щось непокоїло її, щось неначе лоскотало, дряпало маленькими лапками, перелазило з місця на місце!

— Ой, це, мабуть, гусінь! — скрикнула яблуня.— Знову прогризе …