Казки українських письменників — Сторінка 18

Сиділа лисиця на березі й заки­дала у воду вудочку. Сиділа, сиділа, а риба не клює. Яку вже тільки при­наду не підсипала, що тільки на га­чок не чіпляла:шматок курятини,гусятини, зайчатини,— не …

Якось побачив дятел, як майстри хату будують, і похи­зувався перед птаством:

— А хіба я гірший? Хіба не можу жити у світлиці? — й полетів на узлісся.

Він придивлявся, як …

Кепкували сусіди:

— В доброго господаря — воли, коні, корови, свині, кури, а в тебе, Лежню,— півень. На яке свято зарубаєш його, щоб хоч раз у житті смачно поласувати?

А …

Гай-гай, ще тоді, як дикі тури ревли по борах. Та ще тоді, як чумацькі ма­жари скрипіли, жив собі серед предко­вічних пралісів, над невеличкою річкою, що й понині зоветься Турією, хлопчина …

Біля якогось міста (а втім, то вже не так важливо, біля якого) жила собі гора. Коли приходила весна, гора, як і все довкола, ошатно прибиралася в квіти й трави. І …

Як підростеш, я покажу тобі те місце, де стояв старий млин. Там і тепер стирчать із піщаного дна рівні палі, що розрізають воду на вузькі сріблясті смуги. А ген униз …

Ніхто так дзвінко не співає, як вільшанка. Коли вона затягне свою пісню, то не чути вже в лісі ні синички, ні дрозда, ні навіть самого соловейка. Довго та пісня не …

Перестрів соловейко синичку й каже:

— Чому ти навіть не вітаєшся зі мною?

— З тобою? — здивувалася синичка.

— Зі мною.

— Ти ж такий непоказний і сірий, — …

Заболіла в дятла ніжка, ой заболіла. Не може на дерево вилізти, сидить у дуплі цілий день голодний. Нікому жука з-під кори йому дістати, нікому шишку подати. Птахи вже вирієм заклопотані, …

Гралися на березі кріт і кіт. У піжмурки, в пекаря, в черчика.

Ой на горі гречка,
Сидить зайчик,
Він ніжками чеберяє, —

затягнув кріт, і кіт йому підмурликував.
А коли …

То правда, гарнішого від метелика не було нікого на цій галявині. Які вже іволга і сойка чепурні, але куди їм рівнятися до метелика! Тоненький, зграбненький, а крильця такі — аж …

Не слухався маленький олень мами. Мама каже:

– Полежав би ти хвильку.

А він увесь день гасає на галявині.
Мама каже:

– Навіщо ти це робиш?

А він нап’ється з …

Підліз якось рак до берега, аж дивиться – над водою на вигнутій очеретині щось кумедне звисає.

«І що то за нікчема?» – подумав. А потім обхопив очеретину та догори:

– …

Тоді ще не відрізняли дня від ночі.
Люди, звірі, птиці спали, коли хотіли, працювали теж, коли хотіли.
А в небі жили тоді три брати-красені: Сонце, Соняшник і Місяць. Усі тільки …

Була собі мама, і був собі тато, і мали вони дітей небагато: всього лиш одненького хлопчика Антипка, та й той був худий і сухий, як скрипка.
Не хотів Антипко ні …

Жила собі мишка в норі під коморою.
А коло комори, надворі, під великим каменем, жила собі жабка.
Добре було мишці, добре було й жабці: мали вони що їсти, мали де …

На горбочку діти бавилися червоним м’ячиком. Він високо підлітав угору і смішно стрибав по землі. Крім того, червоний м’ячик дуже любив ховатися: у траві, під кущиком, за деревом — і …

Люди кажуть: вовка годують ноги.
І правду кажуть. Поки вовк був молодий, поки його ноги добре бігали та здоганяли слабших звірят, він не знав, що таке голод. Та, на біду, …