Казки народів світу — Сторінка 36

Колись – це було за давніх часів – падишахові з міста Лочин наснилася золота рибина. Уранці він скликав своїх візирів і звелів:

– Якщо не добудете мені золотої рибини, я …

Давно пішли у безвість часи, коли в місті Маргілані жив шановний батько сімейства Кубла-боші. Дружина його померла, лишивши сина й дочку.

Одного разу, коли діти вже повиростали, надумав Кубла-боші вирушити …

Давним-давно у селі, недалеко від міста Кесона жила бідна селянська родина. Чоловік працював на полі у багатого сусіда, а його дружина пекла на продаж рисові хлібці. Так і жили вони, …

В одному селі жили такі недалекі на розум люди, що не знали навіть, звідки до них вода прибуває й куди вона далі тече.

Якось до того села залетів лелека й …

За давніх-прадавніх часів жив собі мисливець. Одного ранку вийшов він у поле, розкинув тенета, а сам причаївся поблизу. Незабаром прилетіла зграя голубів; посідали птахи на гілках дерква та все вниз …

Жив колись у Хіві купець і золотих справ майстер – Абдула-бай. На всю країну він прославився своєю майстерністю, а насправді не зміг би зробити й найпростішої шпильки.

Працювали замість нього …

Чи було, чи й не було, але за старих часів жили собі десятеро братів. Дев’ятеро були страшні ледацюги, а один – Моторний. Усі десятеро стельмахували, майстрували вози – гарби для …

Було чи не було, а кажуть люди, ніби за давніх часів панував у Бухарі страшенно лихий падишах. І була в нього донька-красуня на ім’я Мегрі-Нігор. Проти її ясної вроди бляклим …

За давніх-давніх часів поблизу Чиназа жила собі бідна удова. Була вона вже старенька, а сини її – Ярмат, Шарип і Алдар тільки-но повиростали і ще ніякого ремества не навчилися.

Важко …

Як було, то вже було. Усі знають, що колись давно жила собі сорока.

Гніздечко її було на самісінькій верхівці дерева, а в гнізді попискували п’ятеро пташенят. Коли сороченята попідростали, дізналася …

Сталося колись так, що, подорожуючи безлюдним степом, зійшлися щедрий і скнара. Жодного разу скнара не розв’язав власного бурдюка з водою, не розкрив торби з харчами, їв і пив те, чим …

На маленькому острівці посеред озера жили собі дикі качки, які приятелювали з черепахою. І було б усе гаразд, та одного дня поблизу озера об’явився мисливець. Помітили його качки – зрозуміли: …

Мав чоловік трьох синів. І були всі троє не лише вчені та письменні, а й статечні юнаки, з лихими людьми не зналися, непевних шляхів цуралися.

Старшому, Тонгуч-батирові минув двадцять один …

Жили собі колись двоє сусідів, обидва коло землі ходили, але один бідний був, а другий багатий.

Орав якось бідний чоловік своє поле та й сів перепочити в затінку на березі …

Папуга звила гніздечко на дереві в пустелі й знесла яєчка. Побачила лисиця та й каже:

– Агей, папуго, кинь мені одне яєчко, бо як не кинеш, тебе саму з’їм.

Бідолашна …

Давно-давненно, за часів непевних, у пору злиденну в одній державі царював жорстокий шах. І мав він дочку на ім’я Хуснобод. Слава про її незвичайну вроду сягала країв далеченних. Сяйво тої …

Чи було, чи й не було, але кажуть, жив собі колись селянин-хлібороб Нурмат, що мав двох синів – Анвара й Тамбала. За батькового життя хлопці жили у злагоді, а помер …

Давно-давно були собі в світі двоє чаклунів: добрий чарівник Мехтар і підступний лиходій з чорною душею на ім’я Камак.

Жили вони далеко один від одного, а все-таки кожен з них …