Чужа праця

Гей, гей! На заквітчаній землі

У веселому селі

Майстри гарно працювали —

Од людей подяку мали.

Гей, гей!

Перший майстер хати зводив. Як дзвін були вони — світлі та затишні.

— Хвала тобі, будівничий! — кланялися люди.

А майстер відповідав:

— Гей, гей! Я ще й не таке можу утнути!

Другий майстер підкови кував, а коли сердився — то й розгинав їх. Дивувалися люди:

— Оце силак! Он який має кулак!

А майстер реготав:

— Ха-ха! Я не тільки підкови гнути можу!

Сьогодні люди будівничого хвалять, завтра — коваля. А майстрів чогось завидки взяли:

— Чому це іншому більше шани? Та й робота ж у нього не така важка, як у мене.

— Збудую дім! — вирішив коваль.

— Накую підков! — сказав будівничий.

Пішов коваль та й замість будівничого хату поставив. Сів на призьбі, чекає, коли люди дякуватимуть. А будівничий у кузні вогонь роздмухав, купу підков накував. Сів та й чекає, коли хтось похвалить. Ідуть люди, сміються:

— Агов, майстре! Чом у твоїй хаті двері на горищі?

Ідуть люди, сердяться:

— Агов, майстре! Чом твої підкови криві та крихкі? Коні на рівному місці спотикаються!

Гей! Гей! На заквітчаній землі

У веселому селі

Майстри кепсько працювали,

А тому докори мали:

— Не думайте, що праця легша у людей1!

Гей! Гей!