Їжачата і лисичка

Гуляли їжачата
У лісі під дубком,
Побачили лисичку
З пухнастеньким хвостом. —

Здорова будь, лисичко! —
Одразу загули,
Бо всі ті їжачата
Чемненькії були. —

Який пухнастий хвостик,
Неначе помело!
Такого в нашім лісі
Одвіку не було!

А ми такі нещасні —
Не маємо хвоста,
І, замість кожушинки,
Колючка вироста. —

Ой, бідні ж ви всі, бідні! —
Лисичка лебедить. —
Ану , чи я не зможу
Хвоста вам приточить?

І зраз у — хап! за спину, —
Хотіла проковтнуть.
Та раптом як заскиглить!
Аж в горах стало чути

Підскочила від болю: —
Прокляті їжаки!
Чи бач ти, як негарно
Убрались в колючки!

А ззаду їжачиха
Гукнула з-за кущів: —
Бог дав їм ту колючку,
Щоб їх ніхто не з’їв.