Як качурик Квак сватався

Прибрався пан качурик Квак гарно, зачесав чуба набакир, бо сподобалася йому сорока. От і пішов до неї свататися. По дорозі став він собі для більшої охоти підспівувати:

Став я підростати

Та й парубком став,

Каже мені мати.

Щоб я жінку брав.

Приходить, поклонився та й каже :

— Панно Сороко Білобоко, чи підеш ти за мене заміж?

А сорока аж заскреготала зі сміху:

— Ой, ти, качуре кривобокий, а як я з тобою жити буду? Не вмієш ти ні літати, ні скреготати, ні гостей наворожити. Ні, не піду я за тебе. Ти мені не рівня, ти мені не пара.

— Овва! — каже качур. — Я засватаю іншу.

Та й пішов до голубки свататися.

— Чи підеш за мене, панно Голубко-Воркотко?

А голубка заворкувала, головкою помотала та й каже:

— Ой, ти качуре вайлуватий, плосконогий! Не вмієш так, як я попід небеса стрілою мчати, пір’ячко до сонця сріблити, не вмієш воркувати. Не вмієш головою мотати, на місці дрібненько танцювати. Ні, не піду я за тебе, ти мені не рівня, ти мені не пара.

— Овва! — каже качур. — То я засватаю іншу.

Та й пішов до зозулі, поклонився та й каже : — Люба Зозулько-Сивулько, прошу твоєї ручки… Роздалося дрібненьке кукання зозулі. То вона так дрібно посміялася з нашого качура та й каже:

— Ой, ти качуре, жабоїде череватий, грубий, перевалькуватий! Не вмієш ти, як я, крильцями по лісах мигати, солодким голосом кукати та весну гожу вітати.

Зажурився наш качур, задумався, та й врешті каже:

— Ой, ой, ніхто мене не хоче ! Мабуть, не оженюся і парубком надалі залишуся.

Почула це сова вухата, головата сваха та й обізвалася:

— Ой, качуре, качуре, а нащо ти так високо голову задираєш та до тих красунь сягаєш, що попід небеса літають? Схили ти свою зарозумілу голову нижче аж до землі і поглянь, хто там недалеко від тебе стоїть. Це пара для тебе, якраз стоїть.

Глянув качур, аж таки перед його дзьобом, стоїть молоденька, біленька, круглобока Качка – Квачка, славна прачка і перша на ціле подвір’я господиня.

— Дивно! — подумав качур. — Досі я її не бачив, аж інші мусіли мені це сказати і показати.

Та й поклонився Качці – Квачці і запитав:

— Чи хочеш бути моєю жінкою?

А Качка – Квачка лиш головою покивала:

— Так, так, так, так! Піду за тебе, бо ти мені рівня, бо ти мені пара!

Тоді обоє молоді взяли одно другого під крило і пішли на став гостей запрошувати та весілля справляти.

А всі качки на ставі заквакали: ква, ква, ква. І покивали враз головами: так, так, так, так. А качур вдоволено говорив своїй нареченій:

— Шав, шав! Подивись.