Як діди були дітьми

Два діди пасли худобу. Сиділи, сиділи і надумали собі розвагу: стали по-дитячому говорити.
— Давай піджаримо яєсеньки.
— Давай.

А потім один каже:
— Піди-но, Трохиме, заверни бицю.

Поки Трохим ходив завертати худобу, то Максим з’їв яєчню. Приходить Трохим і питає:
— Де яєсенька?
— З’їмав.

Розсердився Трохим, та виду не подав. Посиділи мовчки. Підійшла черга Максимові завертати худобу. Він і пішов. Невдовзі повернувся, хотів сісти, але не знайшов свого кожуха.
— А де мій козюсьо? — спитав.
— Згорів.

Дивиться дід Максим, а його кожух у вогнищі догоряє. Стали діди судитися. От на суді питають їх:
— Коли ж це було?
А діди й кажуть:
— Тоді, як ми по-дитячому говорили.

Їх і прогнали. Суд не розбирав дитячих сварок.