Казки для дітей 7, 8 і 9 років

Було це чи не було, жив колись один чоловік. Мав цей чоловік сина, на ймення Файяз. Був цей Файяз такий розумний, кмітливий хлопець, що навіть сам читати навчився.
Якось Файязова …

В одному великому місті жив купець.
Щоранку, поснідавши, ішов він на базар подивитися, які нові товари прибули, як іде торгівля. І так виходило, що всі найкращі товари завжди попадали до …

Якось один купець зловив у лісі солов’я, приніс додому й зробив йому дуже гарну клітку. Була та клітка з срібла, золота й коштовного каміння. Посадив купець солов’я в ту клітку …

Про що ця казка? Про купця, якого звали Мамед. Він жив у місті Мисарі, їздив по чужих країнах і тор¬гував усіляким крамом.
Якось надумав він податися в далеку країну. Накупив …

Не за наших часів, а давно-давно жив на світі чоловік на ймення Шейдулла. Він був таке ледащо, якого світ не бачив.
Жінка й діти його жили упроголодь, а про нову …

Було це чи не було, жив колись один чоловік, і мав він семеро синів. Брати були нерозлийвода: разом їли-пили, разом сумували й раділи, разом на полювання ходили. Не те що …

Хтось був, когось не було.
Правив колись давно в Ширвані один падишах, мар­нуючи життя в гулянках та неробстві. Якось надумав той падишах побудувати собі палац. Але хоч який май­стер брався …

Жили колись у Гянджі два брати. Старшого звали Салех, а молодшого Валех. Були вони дуже бідні.
Одного разу Салех і каже Валехові:
— Брате, ходімо пошукаємо щастя в якомусь іншому …

Із сусіднього села приїхали до князя Шахназара прохачі.
– Нас три брати. Хай продовжиться життя князя! – сказав один із прохачів. – Батько залишив нам спадок, у тому числі сімнадцять …

Один чоловік  займався крадіжкою. Якось уночі він заліз у будинок бідняка. Господар зловив злодія і запитав:
– Що ти тут шукаєш?
Злодій відповів:
– Шукаю багатства.
Господар відповів:
– Ах …

У Насті, Степанової вдови, шкатулка малахітова лишилася. З усякими жіночими оздобами. Персні там, сережки та інше за жіночим звичаєм. Сама Хазяйка Мідної гори обдарувала Степана цією шкатулкою, коли він ще …

Не самі мраморські славилися в кам’яній справі. І на наших заводах теж, кажуть, на цьому майстерстві зналися. Та тільки різниця, що наші більше з малахітом поралися, бо його було доволі, …

Сиділи якось старателі навколо вогника в лісі. Четверо дорослих, а п’ятий хлопчик. Років так восьми. Не більше. Федунькою його звали.

Давно всім спати час, та розмова цікава завелася. В артільці, …

Катя,— Данилова наречена,— незаміжницею лишилася. Років два чи три минуло, як Данило зник,— вона й зовсім з тої пори, що заміж ідуть, вийшла. Дівчат за двадцять років, по-нашому, по-заводському, перестарками …

Пішли якось двоє наших заводських траву дивитися. А покоси в них далеко були. За Сіверушкою десь.
День святковий був, і спека — страх яка. Парня чиста. А обидва в горі …

Про наших златоустівських з давніх-давен плітку пущено, ніби вони майстерності в німців училися. Привезли, мовляв, на завод скількись там німців. Від них тутешні заводські й перейняли, як булатну сталь варити, …

До цього ремесла — камінці шукати — схильності не було. Траплялося, звичайно, знаходив, та тільки так… без поняття. Наглянеш на змивці галечку з вогником, ну й візьмеш, а потім у …

Жив у нашому заводі дід один, на прізвисько Кокованя. Сім’ї в Коковані не лишилося, він і надумав узяти за дитину сирітку. Спитав у сусідів, чи не знають кого, а сусіди …