Байки Івана Крилова — Сторінка 6

Синиця у похід пустилась:
Вона хвалилась,
Бач, море запалить.
І вість про це по світу геть пішла за мить.
Страх взяв усіх, хто жив в Нептуновій столиці;
Летять на диво …

У старості на очі Мавпа хвора стала;
А від людей вона чувала,
Що в ваді цій нема великої біди,
Лиш Окуляри заведи.
То ж їх з півдюжини собі вона дістала,…

Якомусь гріховоді,
Крім жінки, що жива, ще спало двох знайти.
Лиш до Царя встиг поголос дійти
(А Цар був лютий, то вже годі
Спокусам потурання ждать),
Багатоженця він звелів під …

Вже скільки раз казали миру,
Що влесливість гидка, та тільки все дарма:
Улесливий завжди серця людські дійма.

***

Якось Вороні бог послав був грудку сиру.
Ворона сіла на суку
Й …

Сусід сусіда кликав до обіду;
Та він щось інше затаїв:
Хазяїн музику любив,
І слухать співаків він заманив сусіду.
Утнули молодці: всяк хто куди співа,
І скільки в кого стало …

Коли зухвалу рать
Смоленський князь умінням вирішив скарать,
Сільце вандалам був поставив
І на загибель їм Москву зоставив, —
Тоді усі — великі і малі — мерщій,
Не гаючи ані …

Не раз таки траплялось нам
І труд і мудрість бачить там,
Де варт лиш трохи догадатись,
До справи просто взятись.
***
У майстра Скриньку раз собі хтось роздобув.
Мистецтвом виробу …

Раз Жаба, стрівши на лугу Вола,
Сама хотіла з ним огрядністю зрівнятись,
Бо дуже заздрісна була.
Давай пиндючитися, пихкать, надиматись.
«Дивись, кумасенько, чи я йому врівні?» —
Говорить подрузі. — …

Красуня-дівчина шукала жениха.
(Тут не було б гріха,
Та от що гріх: вона була чванлива.
Знайди їй жениха, щоб гарний був з лиця,
Щоб чин та ордени були у молодця…