Цього року серпень видався спекотним, як ніколи. Надвечір у залізобетонній багатоповерхівці зовсім не було чим дихати. Тому я вирішив на час відпустки поїхати у село до тітки. Там, на березі …
Анатолій Валевський
141 works in catalog
Анатолій Євгенович Валевський народився в 1955 році в Одесі, Україна. Сценарист, драматург, режисер анімаційних фільмів, письменник, поет-пісняр, композитор. Є автором дитячих книг "Казкові сни", "Допитливе жабеня", "Барвінкові зорі", "Абетка-малятко", "Таємниці зачарованої полонини", "Весела абетка", "Михайлове щастя", "Личаки-мандрівники", "Подорож до Ельфанії", "Дроппі", "Намисто Даркуса", "Дзеркало Спайка", "Казки Кремезних гір", романів-фентезі "Нічний гість" та "Вогняна чаша", а також фантастичних і містичних оповідань. Автор текстів циклу пісень про Одесу. Творець циклу анімаційних програм "Уроки тітоньки Сови" і багатьох інших. Автор сценарію художнього фильму "Як коваль щастя шукав" (на замовлення міністерства культури України, 1999р.) Автор текстів пісень до анімаційного фільму "Хто боїться дядечка Бабая" (студія "Укранімафільм" 2014р.) З 1993 по 2006 рр. працював в анімаційних студіях "Мульти Колор" і "Барвінок". У 2001 - автор п'єси "Тамагочі для принцеси або Королівська дискотека", поставленої на сцені одеського Театру юного глядача. З 2007 по 2012 рр. - керівник анімаційної студії ТО "МАСКИ". З 2015 р - сценарист в Експериментальному творчому об'єднанні «Одеська альтернатива». Лауреат Всеукраїнського конкурсу імені В.С. Косенко на кращу дитячу пісню, за вірші до пісень "Кораблик", "Про гіпопотама", "Сніговий вальс". Анатолій Валевський про себе: Пишу казки і вірші для дітей і не тільки. Вірю в чудеса і не втратив інтерес до незвичайного і загадкового.
Якось увечерi, коли темне i тепле небо всiяли перлистi зiрки, дiд Свирид, пихкаючи чудернацькою рiзьбленою люлькою, розповiдав менi про своє дитинство. Iскристi метелики весело кружляли навколо палахкого вогнища, наче в …
Жартівливий монолог песика…
Мої старі, нібито цілком пристойні люди, чесно… тільки їх весь час чомусь тягне мене повчати, як слід правильно жити: постійно щось намагаються втлумачити. Іноді навіть виникає непереборне …
Багряні відблиски сонця, яке вже зайшло за небокрай, останніми вугіллями дотлівали за високими зубцями стародавніх Безславних гір. Похмурі тіні вершин потягнулися зголоднілими пальцями від пустельних передгір’їв через кам’янисту рівнину до …
Жартівливий монолог рудого кота
От усі кажуть, що я буцімто шельма, а ще обзивають нахабним рудим хитруном… навіть якось прикро стає. Ну, самі поміркуйте: по-перше – я ж не повністю …
Ш-шух… ш-шух… – розмірений рух мітли заворожував, підкоряючи неквапливі думки монотонному ритму. Теплий літній ранок вихідного дня здавався незвичайно чарівним. Кілька спритних горобців з радісним цвіріньканням задоволено порпалися в теплій …
Космічний вихор, підступно захопивший розвідувальний корабель Тарланської імперії, протягнув його крізь неозорі дали космосу і викинув десь на околиці якоїсь задрипаної галактики, куди раніше не залітав жоден порядний зореліт. Коли …
Сьогодні нарешті настав довгоочікуваний вихідний. День видався напрочуд казковий. Білі легковажні пушинки, плавно погойдуючись у морозному повітрі, задумливо линули до землі і дбайливо вкутували її чистим сніговим покривалом. А коли …
Наш спільний домашній улюбленець Хомка постійно щось пережовує. Це виглядає дуже потішно – його пухкі щічки так і ходять ходуном, лише іноді завмираючи на хвилинку, коли він швиденько роззирається навкруги. …