Безшелесно застиг у солодкій дрімоті зачарований осінній ліс, як чотки перебираючи в пам’яті гомінкі літні дні, які, на жаль, вже пішли на відпочинок. Вони були сповнені життєрадісними трелями пернатих співаків, …
Анатолій Валевський
141 works in catalog
Анатолій Євгенович Валевський народився в 1955 році в Одесі, Україна. Сценарист, драматург, режисер анімаційних фільмів, письменник, поет-пісняр, композитор. Є автором дитячих книг "Казкові сни", "Допитливе жабеня", "Барвінкові зорі", "Абетка-малятко", "Таємниці зачарованої полонини", "Весела абетка", "Михайлове щастя", "Личаки-мандрівники", "Подорож до Ельфанії", "Дроппі", "Намисто Даркуса", "Дзеркало Спайка", "Казки Кремезних гір", романів-фентезі "Нічний гість" та "Вогняна чаша", а також фантастичних і містичних оповідань. Автор текстів циклу пісень про Одесу. Творець циклу анімаційних програм "Уроки тітоньки Сови" і багатьох інших. Автор сценарію художнього фильму "Як коваль щастя шукав" (на замовлення міністерства культури України, 1999р.) Автор текстів пісень до анімаційного фільму "Хто боїться дядечка Бабая" (студія "Укранімафільм" 2014р.) З 1993 по 2006 рр. працював в анімаційних студіях "Мульти Колор" і "Барвінок". У 2001 - автор п'єси "Тамагочі для принцеси або Королівська дискотека", поставленої на сцені одеського Театру юного глядача. З 2007 по 2012 рр. - керівник анімаційної студії ТО "МАСКИ". З 2015 р - сценарист в Експериментальному творчому об'єднанні «Одеська альтернатива». Лауреат Всеукраїнського конкурсу імені В.С. Косенко на кращу дитячу пісню, за вірші до пісень "Кораблик", "Про гіпопотама", "Сніговий вальс". Анатолій Валевський про себе: Пишу казки і вірші для дітей і не тільки. Вірю в чудеса і не втратив інтерес до незвичайного і загадкового.
Закрита програма прослуховування далекого космосу, підпорядкована міністерству оборони, за тридцять років свого існування не дала жодних результатів і не виправдала надії на можливий контакт з потенційними розумними цивілізаціями. Безумовно, були …
Чому його саме так назвали, Гаврош і сам не знає. Можливо, господарі були великими шанувальниками літературної творчості Віктора Гюго, чи то спритне кошеня, яке їм подарували на новосілля, виявилося справжнісіньким …
От і прийшла до свого завершення білосніжна красуня зима. Нарешті настав день, коли просіли й потемніли снігові кучугури, розплакалися кришталеві прозорі бурульки, прощаючись на рік із суворими морозами і холодними …
Моїй доньці – Оксані
Однієї тривожної зимової ночі, коли за стінами теплої і затишної оселі лютувала клята хуртовина, а пухнастий сніг так і ліпився до замерзлих вікон, намагаючись роздивитися, що …
Від нашого дачного селища до міста лісом усього якихось там сім кілометрів, але місцеві мешканці вважають за краще пересуватися об’їзною дорогою, хоча так виходить утричі довше. Кажуть, буцімто на ділянці …
У всіх колись бувають вихідні, навіть у дитячих іграшок. У ті дні, коли дзвінкоголосі, непосидючі малюки залишаються вдома, щоб побути у родинному колі з батьками, бабусями та дідусями, у дитячому …
В одному з дворів нашого міста (хто бачив – той напевно знає) частенько можна помітити досить дивну парочку, що сидить на гілці високого дерева. І не було б у цьому …
Ох, як швидко пролетіло-промайнуло веселе дзвінкоголосе літо з довгими сонячними днями, нескінченими веселими іграми, щоденним купанням у річці та мрійливими вечірніми посиденьками під казковим зоряним небом. Поступово знітилися трави і …