Змія і Буфон

У час, коли весною Змія скинула линовище, її побачив Буфон.

— Боже, пані, — гукнув здивовано, — відмолоділи! Що за причина? Розкажіть…

— Я вам залюбки дам пораду, — відповіла Змія. — Ходіть за мною!

І повела Буфона до тої щілини, крізь яку вона нещодавно ледве продерлась і скинула з себе усю стару одежину.

— Ну ось, пане Жабо, пролізьте крізь цей прохід. А як пролізете — вщент оновитесь, лишивши по сей бік весь непотріб.

— Ти що, хочеш мене задавити тут? — скрикнув Буфон. — Та хоча мені й пощастить пролізти, то усю шкуру з мене здере…

— Не гнівайтесь, — відказала Змія. — Це єдиний шлях зробити те, що вдалося мені.

Сила: Чим краще добро, тим більшим трудом, наче ровом, воно обкопане. Хто труда не докладе, той до добра не прийде.

*Буфон — жаба.