Зла мама і добра тітонька

У Даринки була мама і тітонька. Вони обидві любили свою дівчинку, але любили її кожна по-своєму.

Мама змушувала Даринку рано вставати, прибирати кімнату, вчити уроки. Вона вчила свою дочку шити і вишивати, любити працю і не цуратися ніякої роботи…

А тітонька нічого не заставляла робити, вона сама розв’язувала за Даринку задачі, на цілий день відпускала дівчинку гуляти з подругами.

— У мене зла мама і добра тітонька! — казала подругам Даринка.

Але минали роки, а з ними спливло й дитинство. Виросла Даринка, стала працювати. Не нахваляться нею люди: золоті руки у Даринки, за що не візьметься— швидше за всіх зробить.

— Хто ж це тебе навчив так працювати? — часто запитували її жінки.

— Вчила мене мама, щире  їй спасибі.

А про добру тітоньку Даринка жодного слова не сказала.