Жайворонок сонечкові допомагає

У дрімучому лісі й у глибокому яру ще лежать холодні сніги. Спить пролісок під торішнім листям. Синіє лід на ставку. Тільки на горбах і схилах розтало, потекли струмочки.

Запарувала земля, в синьому небі заграло ясне сонечко.

Вийшла з хати Маринка й побачила сіру пташку в небі. Пташка співала. Немов срібний дзвіночок на крильцях підняла, і він тремтів, тремтів.

— Мамо, що це за пташка співає? — питає Маринка маму.

— Жайворонок, — відповідає мама.

— Чого ж він так рано прилетів? Чому так радісно співає? Ще ж сніги лежать…

— Жайворонок сонечкові допомагає, — каже мама.

— Як же він допомагає? — дивується Маринка.

— Коли жайворонок злітає в синє небо, воно стає тепліше.