Тис Юрій

Часи були такі давні, що їх ніхто вже не пам’ятає. Жили тоді ще люди, що їх звали чародіями або чаклунами. Звичайно, вони були недобрі і злющі, знали, як навести лихо …

Давним-давном жив у Києві старий і шляхет­ний князь. Він не мав дітей, тому в його замку виховувалося двоє сиріток, таки з його княжого роду. Хлопчик звався Добриня, а сестричка — …

— Ти, Васильку, сідай на канапу; Івась, коло нього; ви, дівчатка, тут. А тепер пильно слухайте, яка то пригода трапилась мені багато-багато років тому.
Я мав тоді стільки, що й …

Давно це було, ще коли олені золоті роги на лобах носили. Розповідали старі люди про юнака Семенка, що волю добував. Розповідали своїм дітям, а діти — внукам, бо письма в …

Велике й гарне місто лежало на сімох зелених горбах. У місті було сімсот золотоверхих церков і сімдесят срібних палат. Попри місто пливла велика ріка. За містом росли тем­ні ліси й …