Каменчук Валентина Віталіївна — сторінка 2

Котик каже:

— Чуєш, кицю,

Коло нашої криниці

По стежинці, по пісочку

Жовті котяться клубочки!

— Кво-кво-кво! —

Озвалась квочка.—

— Хто сказав,

Що то клубочки?!

То ж мої

Синочки …

Просить дятла перепілка:

— Друже, виріж дві сопілки.

В мене ж, дятле, діток

Поки сонце, поки літо —

Хай пограються між квітів.

Каже дятел перепілці:

— Подарую по сопілці.

Хай …

— Ой кленочку-клене,

Подивись на мене!

А у мене,

Клене,

Платтячко зелене.

В русих косах стрічка.

Звуть мене Марічка.

Будь мені за братика,

А я тобі —

За сестричку!…

Каже Степанко
Ведмедику плюшевому:
— Ти посидь у траві
Під квітучою грушкою.
Тихо будь і нікого не бійся,
А я побіжу умиюся!
…Нема Степанка — гавиться.
Сидить ведмедик — бавиться,—…

Мову рідну, слово рідне

Має, дітки, кожний в світі.

З деревом говорить вітер,

З квіткою говорить квітка.

З пташкою щебече пташка,

Тиха річечка — з озерцем.

Мову знати цю неважко,…

Прийшла лиска —
Руда кіска
У село до коваля
І тихенько промовля:
— Чи могли б ви,
А чи ні
При ковадлі, при вогні
Голос викувать мені?

— Голос викувать …