Вірші Григорія Фальковича — Сторінка 2

Ми хворієм, як належить:

В горлі – біль, у носі – нежить,

В грудях – бухкання і хрип.

Ми хворіємо на грип.

Кашель, піт, важкі повіки.

Все набридло: мед і …

Задоволені в´юни –

По ставках живуть вони.

Задоволені й слони –

По лісах живуть вони.

Водоплавному в´юнові

Нащо заздрити слонові,

Суходольному ж слону

Нащо заздрити в´юну?

В кожного життя своє.…

Обіцяю: неодмінно

Буду вчитись на «відмінно»

І поводитися кльово,

І завжди тримати слово.

Обіцяю: буду в русі,

Помагатиму бабусі,

Не палитиму ніколи,

А тим паче біля школи.

Вивчу мови і …

Тиша. Сон. Будильник. Ранок.

Мама. Тато. Джек. Сніданок.

Сумка. Термос. Ковбаса.

Ліфт. Автобус. Шлях. Краса!

Стежка. Ліс. Дуби. Ялиці.

Вуж. Гриби. Пташки. Суниці.

Білка. Небо. Синь. Роса.

Тиша. Термос. Ковбаса.…

Йшли. Угледіли. Спинились.

Підійшли. Порозумілись.

Дещо спільне пригадали.

Головами похитали.

Пожурились, повсміхались.

І шляхетно попрощались.

Гарних навчені манер –

Доберман і Фокстерьер.…

Щира, кльова, щедрослова,

хай живе дитяча мова!

А дорослу, перерослу,

не люблю я, бо вона –

перелякана й нудна.

Та – дитяча, неледача,

хоч, буває, і заплаче,

але завжди – …

Я наївся досхочу –

Тільки дихаю й мовчу,

Бо уже мені до рота

Не пролізе навіть шпрота,

Навіть макова зернинка

Чи зернинки половинка.

І не встати, і не сісти,

Тож …

Склалась думка у Пітона,

що живе він монотонно:

тільки їсть і тільки спить.

Ну, хіба ще в сні хропить.

Сумно й нудно. Ось чому

забажалося йому

трохи інших декорацій,

світла, …

Таксу, спритну і швидку,

я веду на повідку.

Рветься такса з повідка,

аж болить мені рука.

Ну, чому ж вона така

надто спритна і швидка?

Ну, а такса у цей …