Вірші та поезія для дітей — Сторінка 70

Було це вранцi. Я ще трохи спав.
На землю скочив босими ногами,
Як привiтався перший пароплав
Далеко десь з Днiпром i з берегами.

— Ту-ту! Ту-ту! — вiн подих перевiв…

Дощ полив, і день такий полив’яний.
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив’яний
блискавки визбирує в траві.

Струшується сад, як парасолька.
Мокрі ниви і порожній шлях…
Ген …

Ворони каркали у кронах.
Світило сонце з висоти.
Бруньки мовчали при воронах,
що завтра хочуть розцвісти!…

Переярками та узлісками,
по розлитій з весни воді,
гуси плавають між берізками,
білі-білі, як лебеді.

Ані шелесту, ані бризочки,
ні далекого шуму коліс.
Лиш гусей лебедина низочка
огинає струни беріз.…

Тече вода з-під явора яром на долину.
Пишається над водою червона калина.
Пишається калинонька, явір молодіє,
а кругом їх верболози й лози зеленіють.
Тече вода із-за гаю та попід горою.…

Хлоп’я у полі стежкою прошкує.
Метелик білий в маки залетів.
Чорненький котик в снопиках мишкує,
вони такі під сонцем золоті!

Він ловить шурхіт, шелест, шарудіння,
хапає снопик лапками двома.
А …

Піднімає джміль фіранку.
Каже: — Доброго вам ранку!
Як вам, бджілко, почувалось?
Чи дощу не почувалось?

Виглядає бджілка з хатки:
— У дзвіночку добре спатки.
Цей дзвіночок — як намет.…

У садочку-зеленочку
Ходить вишня у вiночку.
Хтось ïй грає на дуду,
Подивлюся я пiду.

Баба каже: — Не ходи!
Темнi поночi сади.
Там, де вiтер шарудить,
Бузиновий цар сидить.

Брови …

Плаче шпак уранцi пiсля зливи,
Де шумлять на греблi явори,
Що шпакiвню вiтер чорногривий
Перекинув денцем догори.

Борсаються бiднi шпаченята,
Як його зарадити бiдi?
Клiпають iз пiтьми оченятами:
— Випадемо, …

Вночі за вовчими ярами
зайці давали телеграми.
І прочитала так сосна:
«Чекайте квітами Весна».…

Осінній сад ще яблучка глядить,
листочок-два гойдає на гілляках.
І цілу ніч щось тихо шарудить,
і чорні вікна стигнуть в переляках.
Між стовбурами пробігає тінь…
А у світанків очі променисті.…

Котик мружиться
на сонечко… (Мур! Мур!)
Чеше вушко, миє ніс…
Виглядає у віконечко,
Де горобчик хлібчик їсть…
(Цвінь-цвірінь!)
Котик проситься на вулицю,
Де травичка і пісок…
(Няв! Няв!)
До ноги …

Дарує ласку,
ясну усмішку.
А на ніч — казку,
іще й потішку.

До себе кличе
м’яка подуся
І сон у вічі
впуска матуся.…

Вечір сонечку на прузі,
соловей калині в лузі,
поле — колосочкам,
матінка — синочкам,
лялька — ляльці,
казці — гном —
всі бажають перед сном:
на добраніч!
На добраніч!…

Ось послухай, завірюхо,
не лютуй, не злись, не вий!
Хай зайча, укрившись вухом,
сон побачить морквяний.
Хай зайча у морквяному
уві сні забуде страх.
Завірюхо, йди додому,
поки ще видніє …

Розповім я вам, малятка,
Мої хлопчики й дівчатка,
Які різні, дивні звірі
Є на нашому подвір’ї.
Кожен свою мову має,
Тільки й нею розмовляє…

Капловухий та кудлатий,
Мій собака біля …

Стовбур в дерева товстий,
Спробуй лиш, який міцний!
Вітер віти долу хилить,
А зламать — не має сили.

Інша справа — мишеня
Чи маленьке кошеня:
Поміщається у жмені,
Може жити …

Сипле, сипле, сипле сніг.
Мов метелики сріблисті,
Сніжинки біленькі, чисті
Тихо стеляться до ніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.

Сипле, сипле, сипле сніг.
Тихо,легко і спроквола
Покриває все довкола,
Ні стежок, …